Бабаджан В. Д. Роль нейрогуморальної активації, ендотеліальної дисфункції і порушень сигнальної трансдукції в прогресуванні гіпертонічної хвороби і можливості їх медикаментозної корекції.

гіпертонічна хвороба Мета дослідження: Уточнення механізмів прогресування артеріальної гіпертензії, ремоделювання лівого шлуночка серця, формування рези-стентності до ліків шляхом дослідження клінічних даних, показників нейрогуморальної регуляції, ендотеліальної дисфункції і порушень сигнальної трансдукції, розробка на їх основі методів прогнозування ускладнень і лікування призначенням оптимальних комбінацій антигіпертензивних препаратів. Методи дослідження: клінічні, інструментальні - двомірна ехокардіографія, лабораторні - радіоімунологічний метод визначення активності реніна плазми та протеїнкінази С; імуно-ферментний метод визначення активності ангіотензина II, брадикініна, ангіотензин-перетворюючого фермента, ендоте-ліна 1, циклічних аденозин-монофосфата та гуанозин-монофосфата; хімази, ?1-інгібітора протеїназ, 2-макроглобуліна; електрофоретичний метод визначення спів-відношень структурних білків еритроцитарних мембран; спек-тро-фотометричний метод визначення активності натрій-калієвої і кальциєвої АТФаз мембран клітин, ендогеного дігі-талісоподібного фактору в сироватці крові; спектрофлюориме-тричний метод визначення показників рецепторзалежного транспорту кальцію. Практичне значення отриманих результатів: Розроблені клінічні, гемодинамічні, гуморальні критерії й узагальнений алгоритм прогнозу виникнення серцево-судинних ускладнень і розвитку резистентності до терапії у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Патогенетично обгрунтовані ефективні комбінації антигіпертензивних препаратів для лікування хворих на ГХ з різними типами ре-моделювання лівого шлуночка серця. Розроблені алгоритми вибору режиму терапії у хворих на помірну й тяжку АГ, а також за наявності резистентності до ліків, що дозволяє надійніше контролювати перебіг хвороби і у більшості випадків уникати ускладнень. Ступінь впровадження: Результати дослідження впроваджені у роботу клініки Інституту терапії АМН України (м. Харків), Харківської обласної клінічної лікарні, Полтавської обласної клінічної лікарні, міської клінічної лікарні № 13 (м. Харків), міської клінічної лікарні № 27 (м. Хар-ків), Обласної студентської клінічної лікарні №20 (м. Харків). Матеріали дисертації використовуються в педагогічному процесі на кафедрі госпітальної терапії Харківського державного медичного університету. Сфера (галузь) використання: медицина, кардіологія.