АНДРІЮК Л. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування факторів нуклеїнової природи для діагностики, лікування та профілактики судинних захворювань головного мозку

В дисертації на основі клініко-інструментальних, клініко-біохімічних і експериментальних досліджень встановлено патогенетичне значення стану показників нуклеїнового гомеостазу в процесах хронізації та загострення цереброваскулярних захворювань ішемічного генезу. Досліджено зміни показників нуклеїнового гомеостазу в крові та лікворі хворих на різні форми хронічних та гострих ішемічних уражень головного мозку і виявлено, що зміни стану нуклеїнового гомеостазу залежать від гостроти захворювання, механізму розвитку патологічного процесу, тяжкості перебігу, локалізації судинних дисгемій. При визначенні стану локального нуклеїнового гомеостазу головного мозку при ішемічному інсульті виявлялося достовірне зменшення вмісту ДНК, РНК і сумарних нуклеїнових кислот в зоні некрозу та збільшенні активності кислої дезоксирибонуклеази і лужної рибонуклеази. В межовій зоні інфаркту зниження рівня нуклеїнових кислот вдвічі менше і зростає активність кислої рибонуклеази і лужної дезоксирибонуклеази. Експериментально встановлено, що реакція тканин головного мозку на ішемію пов'язана із порушенням нуклеїнового гомеостазу та патогенетично корелює зі змінами його показників у крові і лікворі, тобто наявний феномен "вимивання", який полягає в зниженні рівня ДНК і РНК в зоні некрозу та пенумбри і їх паралельному підвищенню в сироватці крові і спинномозковій рідині.Використання комплексної терапії з включенням рибонуклеїнової кислоти у хворих на хронічні та гострі порушення мозкового кровообігу ішемічного генезу забезпечує виражений позитивний вплив на ефективність лікування, що підтверджено динамікою основних клінічних ознак, даними доплеросонографічних обстежень та показниками рівня нуклеїнових кислот і активності нуклеаз в сироватці крові та лікворі.