Гнатів В. В. Системний і регіонарний кисневий баланс та периопераційна інтенсивна терапія при ускладнених формах виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (клініко-експериментальне дослідження)

Дисертація присвячена вивченню системного та регіонарного кисневого балансу при ускладненій виразковій хворобі та оптимізації периопераційної інтенсивної терапії. Установлено, що пенетрація виразки супроводжується активацією тканинного дихання; система транспортування кисню до тканин функціонує у надмірному, зворотньо залежному від віку, режимі. При кровоточивій виразці критичним показником кисневого забезпечення тканин є індекс транспортування кисню <300,0 мл·хв-1·м-2; при прободній виразці <380,0 мл·хв-1·м-2; декомпенсованому стенозі <400,0 мл·хв-1·м-2. На регіонарному рівні при пенетруючій виразці інтенсивність тканинного дихання пропорційна кровобігу і зворотньо - віку; при кровоточивій - інтенсивність кровобігу і тканинного метаболізму корелює з дефіцитом ОЦК, а коефіцієнт утилізації кисню зростає. При реактивному перитоніті зростає споживання тканинами кисню, при токсичному - понижується незначно, а при термінальному - до 60 % від норми. При стенозі транспортування кисню та його споживання понижуються синхронно ступеню компенсації. Розроблено алгоритми периопераційної терапії, які грунтуються на принципах підвищення об'єму транспортування кисню до тканин, пониження інтенсивності метаболізму та ліквідації регіонарної гіпоксії безперервною тривалою шлунковою оксигенотерапією (0,1мл·кг-1·хв-1), що сприяло попередженню стресових та лікуванню пептичних виразок, відновленню функціонального стану шлунково-кишкового тракту та скороченню терміну лікування хворих на 1,5 доби.