Москалюк В. Д. Клініко-патогенетичне обґрунтування аерозольної інтерферонотерапії при гострих респіраторних вірусних інфекціях

Вперше у хворих на грип А, В, АІ, РС-інфекцію, ГРВІ невстановленої етіології встановлені невідомі раніше закономірності впливу аерозольної інтерферонотерапії в дозах 200 тис., 500 тис. і 1 млн МО, а також лаферонотерапії в дозі 500 тис. МО в поєднанні з індуктором ендогенного синтезу інтерферонів – протефлазидом або НВЧ-терапією на стан клітинної ланки імунітету, ендогенну інтоксикацію організму і функціональний стан серцево-судинної системи. Вперше розроблені і патогенетично обгрунтовані схеми і способи лікування хворих на ГРВІ, визначені оптимальні дози лаферону в аерозольній формі, тривалість і кратність сеансів НВЧ-терапії, що дозволить більш ефективно впливати на певні ланки патогенезу хвороби, зменшення частоти виникнення ускладнень, скорочення термінів лікування. Дано клініко-патогенетичне обгрунтовування його переваг перед традиційною терапією без використання інтерферонів і імунотропних засобів.