Дербеньова Л. В. Архетипна парадигма в російській реалістичній літературі другої половини ХІХ століття.

Дисертація присвячена дослідженню "несвідомої міфології" (архетипам), імпліцитним архаїчним структурам у творах реалістичної літератури та в динаміці естетичних пошуків літературної науки ХХ століття. Йдеться не про "архаїзми" в літературі або модернізацію міфу, а про широке вивчення поетичної рецепції архетипу. Визначається місце, способи, прийоми реалізації архетипів на матеріалі російської реалістичної літератури. Архетипи залучаються для інтерпретації творів російських класиків. Особлива увага приділяється проблемі феномена архетипу: визначаються термінологічні модифікації та інновації, інтертекстуальна природа, основні функції архетипів, визначаються типи функціонування архетипів у літературному творі, встановлені універсальні й унікальні прояви архетипної парадигми в літературі реалізму. Ґенеза і трансформація архетипної парадигми потрактовується як конкретизація літературного тексту. Архаїчні складові тексту розглядаються як несвідоме творче впровадження міфу на образно-символічному й сюжетномурівні.