Вільчинська Т. П. Розвиток концептосфери сакрального в українській поетичній мові ХVII - XX ст.

Робота присвячена дослідженню концептосфери сакрального, розвиток якої в українському культурно-мовному просторі ХVII - XX ст. фіксують поетичні тексти І. Величковського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Б.-І. Антонича. Комплексний підхід до розгляду сакральних концептів, реалізований у дисертації, базується на теоретичних положеннях і методологічних принципах когнітивної лінгвістики. У роботі висвітлено актуальні проблеми лінгвістичного вивчення концептуальної та мовної картин світу, розглянуто різні визначення концепту, обгрунтовано доцільність застосування таких термінів, як "мовно-концептуальна картина світу", "концептосфера сакрального", "концепт-образ". У дисертації запропоновано метод семантико-аксіологічного поля, використано інші ефективні методики й прийоми концептуального аналізу. Це забезпечило адекватне моделювання ядерних сакральних концептів "Бог", "Богородиця" і "чорт", на аксіологічні параметри яких суттєво впливає конотація. Системний опис їх змістової структури, здійснений на основі не тільки широкого лексикографічного, але й текстового матеріалу, виявив характерні риси концептуалізації власне сакрального та хтонічного в творчості І. Величковського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Б.-І. Антонича та відповідну специфіку їхніх авторських міфопоетичних картин світу. Діахронічне зіставлення змістової структури досліджених концептів-образів дало змогу простежити особливості мовної об'єктивації цих концептуальних величин в різні культурно-історичні епохи. Дисертація демонструє виникнення в українській поетичній мові нових тенденцій у реалізації сакрального на фоні збереження традиційно усталених засобів його вербалізації.