Мусій В. Б. Міфопоетична парадигма в російській преромантичній та романтичній прозі 20-40-х рр. ХІХ століття.

У дисертації аналізується обумовленість місця і ролі міфу в прозі письменників-преромантиків і романтиків перших десятиліть ХІХ ст. особливостями їхнього художнього мислення, сформованого у перехідну для російської літератури епоху, набуття нею художньої зрілості. Вперше пропонується модель літературного процесу в Росії початку ХІХ століття, ґрунтована на зіставному аналізі преромантизму, який поєднав у собі ознаки риторичного та естетичного типів словесності, та романтизму як одного з провідних літературних напрямків у літературі початку ХІХ століття. Систематизовано фактори, що обумовили звернення письменників до міфу: формування народності як художнього пізнання специфіки національного характеру, поширення ідей агностицизму та ірраціоналізму, художнє пізнання позасвідомого, розвиток жанрової системи літератури.