Медведик Ю. Є. Українська духовнопісенна творчість XVII – XVIII ст.: джерела, текстологія та жанрова стилістика

Дисертація присвячена дослідженню історії української духовної пісні XVII – XVIII ст. У першому розділі розглянуто питання, що стосуються аналі¬зу наукової думки стосовно духовної піснетворчості. Вивчення численних праць довело, що робота над дослідженням духовної пісні тривалий час носила філологоцентристське спрямування. Тільки з кінця 80-х — початку 90-х років ХХ ст. починає набувати системного характеру музикознавчий напрямок студіювання жанру. Внаслідок проведених узагальнень щодо опрацьованих численних наукових праць, автором запропоновано подальші перспективні напрямки дослідження духовної пісні в контексті інтердисциплінарних студій.Особливу увагу в дослідженні надано опрацюванню репертуарів великої кількості рукописних та друкованих співаників XVII – XVIII ст. Вивчалися також пісні, які записані або надруковані у богослужбових книгах як додаткові тексти. Обґрунтовано та проаналізовано етапи розвитку рукописної та едицій¬ної традиції від кінця XVI і до початку XIX ст. Завдяки збереженим текстам здійснено джерелознавчо-текстологічний аналіз вибраних духовних пісень.У дисертації розглянуто питання ґенези духовної пісні, специфіки її розвитку упродовж XVII – XVIII ст., проаналізовано її жанрову стилістику. Відзначено, що в процесі розвитку в духовній пісні визрівала та шліфувалася мелодика нового типу з багатим арсеналом характерних поспівок, зворотів, інтенсифікувався процес кристалізації ладо-функційних та метро-ритмічних особливостей музичних текстів, збагачувалася тематика поетичних текстів. У цьому ж розділі висвітлено питання релігійно-дидактичної, національно-патріотичної та історико-культурної значимості духовних пісень.