Фесенко В. С. Топографоанатомічне і клінічне обґрунтування підвищення ефективності та безпечності реґіонарного знеболювання

Дисертація присвячена підвищенню ефективності та безпечності анестезії плечового сплетення трьома доступами. Анатомічними дослідженнями доведено існування бар’єра між над- і підключичною частинами футляра плечового сплетення та обґрунтовані дві оригінальні модифікації міждрабинчастої та коракоїдної підключичної блокад. Клінічні дослідження довели ефективність інфрачервоної термометрії як предиктора успішної блокади, найшвидше настання сенсорного, моторного та симпатичного блоку після надключичної блокади і найкращу анестезію трапецієподібного м’яза після міждрабинчастої блокади. Водночас, після останньої виявлені найбільші респіраторні побічні ефекти та найвищі плазмові рівні лідокаїну. Після коракоїдної підключичної блокади респіраторних побічних ефектів не виявлено. Біохімічні стрес-маркери (глікемія, рівні кортизолу та пролактину) під час і після операції змінювались менше при провідниковій анестезії, ніж при загальній, але рівень пролактину зростав учетверо після виконання блокади, позитивно корелюючи з рівнем ситуативної тривожності пацієнтів. Після операції інтенсивність болю та потреба в опіоїдах були значно меншими, а тривалість аналгезії – довшою при провідниковій анестезії. Запропонований алгоритм обрання оптимального доступу для блокади плечового сплетення.