Зелінська Н. Б. Стан серцево-судинної системи у хворих на гіпотиреоз

Дисертація присвячена всебічному дослідженню впливу гіпотиреозу на стан гемодинаміки, активність оксигенації тканин. На підставі всебічного комплексного дослідження функціонального стану серцево-судинної системи та мікрогемоциркуляції доведено, що у хворих на гіпотиреоз, незалежно від його ґенезу, вже на ранніх етапах хвороби виникають порушення на рівні як мікрогемоциркуляції з погіршенням активності оксигенації тканин, так і реґіонарної та центральної гемодинаміки з ослабленням систолічної функції лівого та правого шлуночків і, як наслідок, погіршенням кровообігу в органах і тканинах, що дозволить проводити ефективну діагностику та лікування виявлених порушень. Визначено, що гіпотиреоз спричиняє патологічні зміни в усіх ланках мікрогемоциркуляторного русла (у самих судинах, внутрішньосудинні та позасудинні), що не залежать від ґенезу гіпотиреозу і не є ідентичними атеросклеротичним. На великому фактичному матеріалі доведено, що у більшості хворих навіть за досягнення еутиреозу зберігаються патологічні зміни гемодинаміки, у першу чергу мікрогемоциркуляції та оксигенації тканин. Визначено критерії ураження серцево-судинної системи у хворих на гіпотиреоз різного віку, розроблено алгоритм діагностика гіпотиреоїдної кардіоміопатії. Показано, що вона спостерігається у переважної більшості хворих на гіпотиреоз (у 76% випадків), у т.ч. за найменшої тривалості хвороби, її гормональної компенсації, і має тенденцію до прогресування зі збільшенням віку хворих, тривалості хвороби та погіршення компенсації. Розроблено для МСЕК критерії оцінки ступеня тяжкості гіпотиреозу з урахуванням уражень серцево-судинної системи.