Об’єкт:Об'єкт дослідження - переломи кульшової западини та їх наслідки. Мета: відновлення функції кульшового суглоба у хворих з наслідками переломів кульшової западини шляхом обґрунтування, розробки та клінічного впровадження нових методів їх діагностики, хірургічного лікування та прогнозування перебігу. Методи: клінічний, рентгенологічний, магнітно-резонансна та комп'ютерна томографія, біомеханічний, біохімічний, гістологічний, статистичний. Уперше розроблено модель травматичного ушкодження кульшового суглоба, яка дозволяє відтворити в експерименті ранні стадії деструктивно-дистрофічного процесу. Уперше на експериментальних моделях у лабораторних тварин (щурів) вивчено особливості механогенезу деструктивно-дистрофічного процесу кульшового суглоба. Уперше встановлено, що ступінь деструктивно-дистрофічного процесу в суглобі залежить від сили дії механічного фактора, його спрямованості і перманентності дії. Наявність післятравматичної дисконгруентності однієї з суглобових поверхонь кульшового суглоба призводить до розвитку в ньому дистрофічних процесів з реалізацією в артроз. Уперше при порівнянні даних експерименту та клінічних спостережень установлено загальнобіологічні закономірності розвитку дистрофічних та деструктивних змін у кістковій і хрящовій тканинах тварин і людей. Уперше розроблено концептуальну модель механогенезу деструктивно-дистрофічного процесу в кульшовому суглобі, яка дозволяє вивчити основні причини його розвитку та визначити його роль у системі "стегно-таз-хребет". Уперше встановлено комплекс біохімічних показників оцінки стану кісткової і хрящової тканин у хворих з наслідками переломів кульшової западини, який дозволяє визначити перебіг та стадію деструктивно-дистрофічного процесу в кульшовому суглобі. Уперше встановлено, що дозований вплив низькотемпературного фактора на кісткову тканину призводить до загибелі остеоцитів, сприяє формуванню конгруентності суглобових поверхонь. Уперше виявлено хондро-остеорепаративну активність ембріональних тканин при їх трансплантації в кістково-хрящовий дефект суглоба. Уперше впроваджено новий доступ до кульшового суглоба, який забезпечує кращий огляд операційного поля, зменшує час хірургічного втручання та дозволяє використовувати корекцію проксимального відділу стегнової кістки у трьох площинах. Уперше розроблено нові методи артропластики кульшового суглоба. Нові способи хірургічної корекції біомеханічних порушень у кульшовому суглобі при переломах кульшової западини дають змогу відновити статико-динамічну функцію нижньої кінцівки і можуть використовуватись як альтернативні методи хірургічного лікування. Комплексний підхід до лікування наслідків переломів кульшової западини, що поєднує хірургічні і фармакологічні засоби, скорочує терміни лікування та покращує їх результати. Результати дослідження впроваджено в клінічну практику: Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України", Волинської обласної клінічної лікарні, комунальної установи "Сумська міська клінічна лікарня № 1", комунального закладу охорони здоров'я "Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", Луганської обласної клінічної лікарні. Травматологія та ортопедія.