Торчинський В. П. Біомеханічні передумови розвитку і особливості перебігу диспластичного коксартрозу у дорослих та їх вплив на стратегію лікування

Дисертаційна робота містить новий підхід до розв'язання важливої наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів лікування диспластичного коксартрозу дорослих хворих. В основу дослідження покладено математичне біомеханічне моделювання диспластичного кульшового суглоба, а також аналіз клінічних проявів, анамнестичних даних, рентгенморфометричних параметрів та результатів лікування 375 кульшових суглобів у 303 пацієнтів з диспластичним коксартрозом. В результаті дослідження розроблена біомеханічна математична модель диспластичного кульшового суглоба, яка відображає співвідношення сил в ділянці контакту головки стегнової кістки та кульшової западини і дає можливість кількісного описання патологічних змін у кульшовому суглобі в залежності від його рентгенморфометричних параметрів та маси тіла пацієнта, враховуючи при цьому модуль пружності хрящової тканини. Крім того, створена модель кульшової западини з імплантованим ацетабулярним компонентом протеза, яка дозволяє визначити зони стресових навантажень, що виникають у ділянках контакту головки і чашки протеза та зовнішньої поверхні чашки і кульшової западини, завдяки чому визначається найбільш раціональний варіант імплантації чашки протеза в залежності від ступеня ацетабулярної дисплазії. На підставі запропонованої математичної моделі, анамнестичних даних, аналізу особливостей перебігу диспластичного коксартрозу і результатів лікування встановлено найбільш значущі рентгенморфометричні маркери захворювання та розроблено прогностичну систему його розвитку. Проведене дослідження перебігу диспластичного коксартрозу у дорослих дозволило вивчити біомеханічні особливості функціонування кульшових суглобів в умовах нерівномірного навантаження та математично обґрунтувати механізм ураження контрлатерального суглоба. Для використання в практичній діяльності лікаря-ортопеда запропоновано нову класифікацію дисплазії кульшового суглоба у дорослих, де окремо розглядаються ступінь ацетабулярної дисплазії і ступінь дисплазії проксимального відділу стегнової кістки, та схему вибору методу і способу лікування диспластичного коксартрозу у дорослих хворих.