Головаха М. Л. Діагностика, консервативне лікування та реконструктивно-відновна хірургія остеоартрозу колінного суглоба.

Об'єкт: остеоартроз колінного суглоба на ранніх стадіях захворювання. Мета: покращити результати лікування хворих з остеоартрозом колінного суглоба шляхом розробки нової системи лікування, заснованої на індивідуальних особливостях будови колінного суглоба, ранніх клінічних ознаках розвитку захворювання та артроскопічних критеріях ушкодження суглобового хряща. Методи: клінічний, рентгенологічний, біомеханічний, математичне моделювання, статистичний. Проведено вивчення впливу початкового стану колінного суглоба на результат лікування ушкодженого суглобового хряща за умов гонартрозу та вперше обґрунтовано, що він залежить від індивідуальних особливостей суглоба, а площа дефекту суглобового хряща не має значного впливу на результат лікування. Доведено, що поява на МРТ субхондрального набряку кісткової тканини у пацієнтів із гонартрозом свідчить про початок його прогресування. Запропоновано біомеханічну корекцію для перерозподілу навантаження в колінному суглобі за рахунок використання вальгізуючих стопу устілок. Науково обґрунтовано застосування раннього навантаження на оперовану кінцівку після операцій на суглобовому хрящі та високої коригувальної остеотомії великогомілкової кістки. Уперше показано значення кута нахилу плато великогомілкової кістки в сагітальній площині для ризику ушкодження передньої хрестоподібної зв'язки. Доведено, що зміна цього кута призводить до зміни фронтальної стабільності зв'язкового апарату колінного суглоба і до зміщення зони навантаження на виростки великогомілкової кістки. Уперше обґрунтовано можливість застосування високої відкривної коригувальної остеотомії великогомілкової кістки зі зміною кута нахилу виростків у сагітальній площині для лікування комплексної нестабільності колінного суглоба на тлі остеоартрозу. Уперше обґрунтований диференційований вибір показань до високої відкривної коригувальної остеотомії великогомілкової кістки і до монокондилярного ендопротезування при гонартрозі з переважним ураженням його медіального відділу. Системі охорони здоров'я передано ряд нових ефективних технологій консервативного і хірургічного лікування остеоартрозу колінного суглоба. Запропонована шкала прогнозування результатів мікрофрактуризації та мозаїчної пластики дефектів хряща, а також алгоритм диференційованого лікування пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба дали можливість правильно обирати метод лікування і забезпечили високу питому вагу успішних результатів лікування пацієнтів. Впровадження нової методики фізіофункціонального лікування з раннім навантаженням на кінцівку після операцій з відновлення суглобового хряща та високої коригувальної остеотомії великогомілкової кістки дозволило скоротити строки відновлення функції кінцівки Результати досліджень впроваджені в клінічну практику КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня", КЗОЗ БРР "Балаклійська центральна клінічна лікарня" Харківської області, Київської міської клінічної лікарні № 3, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальної експертизи й допомоги інвалідам, Львівського обласного госпіталю інвалідів війни і репресованих, клінічної лікарні "Феофанія" державного управління справами м. Київ, медсанчастини ВАТ "Мотор Січ" м. Запоріжжя, Луганської обласної клінічної лікарні, КЗ "Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня", відділення ортопедії і мікрохірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні, Донецької обласної травматологічної лікарні. Травматологія та ортопедія.