Голобородько К. Ю. Концептосфера мовотворчості Олександра Олеся.

У роботі встановлено, що індивідуальна художньо-мовна картина світу виникає з національної мови, її словникового складу і формується під впливом естетичних традицій художнього мовлення, стильової концепції епохи, особистісних характеристик автора. Подано загальну характеристику мови творів О. Олеся, проаналізовано лінгвокогніотипи, парадигми концептів у складі антропоцентричної та часопросторової моделей поетичного світу автора. Здійснено аналіз пріоритетних для художньої лінгвософії поета концептів МОВА і СЛОВО. Лінгвокогніотип ЛЮДИНА визначено стратегічною домінантою Олесевої творчості. Проаналізовано концепт НАРОД, висвітлено засоби поетичної персоналізації концепту. БОГ, подано лінгвопоетичну інтерпретацію антропонімів, репрезентовано індивідуально-авторське осмислення концепту ЖИТТЯ в художній семантиці. Висвітлено детальну інтерпретацію Олесевого Я. Лінгвокогніотип ВСЕСВІТ охарактеризовано в мовомисленні поета крізь низку концептів: СВІТ, ПРОСТІР, ЗЕМЛЯ, УКРАЇНА, ПРИРОДА, ЧАС, а також парадигмою географічних назв, що відбивають особливості тогочасного та індивідуально-авторського світоусвідомлення.