Лучканин С. М. Загальномовознавчі теорії в історії румунської та української лінгвістики (діахроннио-зіставний аспект).

Дисертаційна робота є першим системним аналізом загальномовознавчих теорій та ідей у румунській та українській лінгвістиці, виконаним у зіставно-діахронному модусі. Досліджуються проблеми становлення і розвитку загальномовознавчих ідей і теорій (природа і сутність мови; мова і суспільство; мова як особлива знакова система; структура мовної системи; мова як історична категорія) в історії української та румунської лінгвістики (на фоні європейської лінгвістичної традиції) від їхнього зародження до становлення наукових парадигм ХІХ-початку ХХІ ст. - порівняльно-історичної (компаративної), структуралістичної, антропоцентричної. Розвиток загальномовознавчих теорій в українській та румунській лінгвістиці ХІХ-початку ХХІ ст. також невіддільно пов'язаний із суспільно-політичними умовами - об'єднанням Дунайських князівств (1859), історико-філологічною та політичною суперечкою Румунії з Угорщиною за Трансільванію (проблема дако-романського континуітету в Трансільванії), ідеологізацією лінгвістики в колишньому СРСР та в Румунії в 1947-1989 рр.