Об'єкт: перелом дистального метаепіфізарного відділу плечової кістки, переломовивих у ліктьовому суглобі. Мета: теоретично та експериментально обґрунтувати технологію функціонального лікування складних ушкоджень ліктьового суглоба, орієнтовану на запобігання несприятливих наслідків ушкоджень. Методи: інформаційний аналіз, клінічні методи обстеження пацієнтів, рентгенологічний та рентгенометричний, комп'ютерна томографія, ультразвукове дослідження, математичне моделювання з використанням методу кінцевих елементів, біомеханічні, морфологічні, біохімічні та статистичні методи. Розроблено концепцію лікування складних ушкоджень ліктьового суглоба на основі принципу функціональності з урахуванням оцінки ступеня втрати стабільності ушкодженого ліктьового суглоба та ступеня зміщення кісткових фрагментів, розроблено систему кількісної оцінки ступеня втрати стабільності, вираженої в балах, що дозволило віднести ушкодження до однієї з чотирьох форм (стабільне, відносно стабільне, нестабільне, вкрай нестабільне). На математичній моделі досліджено розподіл інтенсивності напружень, які виникають у дистальному метаепіфізарному відділі плечової кістки в разі моделювання остеосинтезу його "низького" перелому двома пластинами з кутовою стабільністю гвинтів, а також розробленого способу остеосинтезу. Підтверджено раціональність запропонованого способу остеосинтезу, а нові знання про розподіл інтенсивності напружень у дистальному метаепіфізарному відділі плечової кістки покладено в основу удосконалення індивідуальних програм відновлення функції суглоба. В експерименті на моделі стабільного переломовивиху ліктьового суглоба щура вивчено вплив вільного кістково-хрящового фрагмента на морфологічні зміни тканин мобільного та іммобілізованого суглоба і встановлено, що найбільш значні деструктивні зміни тканин спостерігались за наявності в ньому кісткового фрагмента в умовах іммобілізації суглоба, найменш виражені - в разі видалення кісткового фрагмента та відсутності іммобілізації. В експерименті на моделі нестабільного переломовивиху ліктьового суглоба щура за умов різних варіантів протизапальної терапії (роздільно та комбіновано - диклофенак натрію, індометацінова мазь, розчин, що містить димексид) встановлено, що у випадках застосування розчину, що містить димексид, спостерігалось більш раннє та більш значне зниження рівня маркерів запалення в сироватці крові та менш виражені морфологічні прояви запального процесу у тканинах суглоба порівняно з іншими варіантами терапії. Удосконалено технологію лікування найбільш складних ушкоджень ліктьового суглоба - переломів дистального метаепіфізарного відділу плечової кістки та переломовивихів, яка враховує характер зміщення фрагментів та стан стабільності суглоба, що дозволяє чітко визначати лікувальну тактику, запобігати необхідності зміни методу лікування, передбачає застосування сучасних пристроїв, в тому числі розроблених способів та пристроїв спосіб остеосинтезу "низьких" переломів дистального метаепіфізарного відділу плечової кістки (патент України № 33041A), пристрій для лікування ушкоджень ліктьового суглоба (патент України № 57425A), пристрій для остеосинтезу осколкових переломів головки променевої кістки (патент України 10371UA), протизапальний розчин, що містить димексид (14,0% димексиду, 0,13% гідрокортизону ацетату, 0,025% димедролу, 0,2% новокаїну), для місцевого використання в ранньому посттравматичному періоді, завдяки чому скорочено терміни відновлення функції суглоба та покращено результати лікування складних ушкоджень ліктьового суглоба. Розроблені пристрої для остеосинтезу переломів внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України (свідоцтво № 10466/2011) і дозволено для застосування в медичній практиці. Результати досліджень впроваджено в клінічну практику ДУ "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка НАМН України", КУ "Сумська міська клінічна лікарня № 1", Міської лікарні швидкої медичної допомоги м.Миколаєва, КЗ "Харківська міська багатопрофільна лікарня № 18", КЗ "Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25", КУ "Одеська обласна клінічна лікарня", Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету імені М.Горького МОЗ України та в навчальний процес профільних кафедр Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, ДВНЗ "Ужгородський національний університет" МОНмолодьспорт України, ДЗ "Луганський державний медичний університет" МОЗ України. Травматологія та ортопедія.
