Нікогосян Л. Р. Патогенетично обумовлена профілактика антенатальної загибелі плода

Метою дослідження було зниження рівня акушерських і перинатальних ускладнень та мертвонародження шляхом підвищення ефективності патогенетично обгрунтованих критеріїв прогнозування, діагностики, профілактики антенатальної загибелі плода. Частота мертвонароджень в Одеському регіоні становила 11,7 на 1000 пологів. При антенатальній загибелі плода частота поліморфізму гена рецептора прогестерону сягала 57,8 %, васкулярно-ендотеліального фактора росту - 65,7 %, ендотеліальної синтази оксиду азоту - 67,7 %, метилентетрагідрофолатредуктази - 69,6 % при зниженні рівнів прогестерону й естріолу в 1,2 разу, підвищенні рівня гомоцистеїну у 2,8 разу, зниженні вмісту фолієвої кислоти та ціанокобаламіну у 2,8 та у 2,3 разу. Ефективність розробленого патогенетично обгрунтованого алгоритму профілактики антенатальної загибелі плода доведено зниженням клінічних проявів загрози переривання вагітності у 2,0 рази, прееклампсії - у 2,0 рази, затримки росту плода - у 2,9 разу, дисфункції плаценти - у 3,3 разу, ознак гестаційного пієлонефриту - у 1,9 разу, гестаційної анемії - у 2,0 рази. Рівень гомоцистеїну у крові вагітних був у 1,4 разу меншим, а фолієвої кислоти - у 1,4 разу більшим порівняно з основною групою. Нормалізація гормонального гомеостазу характеризувалася збільшенням до третього триместру концентрації прогестерону у 7,6 разу, естріолу - у 7,2 разу, покращанням кровотоку в системі "мати - плацента - плід" у 3,0 рази. Вміст Zn, Fe у кровi матерів був у 1,08; 1,4 разу вищим, а Са - у 1,09 разу нижчим. У тканинах плацент концентрація Zn, Fe перевищувала у 1,07; 1,2 разу їхній вміст по відношенню до основної групи, а Са - у 1,07 разу була меншою. Частота виявлення чистоти піхви III-IV ступеня зменшилась у 5,4 разу.