Безсмертний Ю. О. Розлади репаративного остеогенезу довгих кісток при гіпергомоцистеїнемії та асоційованих станах (клініко-експериментальне дослідження).

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0513U001146

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.21 - Травматологія та ортопедія

25-10-2013

Спеціалізована вчена рада

Д 64.607.01

Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України"

Анотація

Об'єкт: репаративний остеогенез довгих кісток. Мета: підвищити ефективність діагностики та лікування розладів репаративного остеогенезу шляхом дослідження впливу гіпергомоцистеїнемії та асоційованих з нею метаболічних, судинних і молекулярно-генетичних чинників на формування хибних суглобів довгих кісток. Методи: клінічні, інструментальні (рентгенографія, комп'ютерна томографія, ультразвукова доплерографія, ультразвукова денситометрія, внутрішньокісткова рентгенконтрастна флебографія, пульсоксиметрія), біохімічні (дослідження показників метаболізму кісткової тканини, гомоцистеїну, цитокінів, ліпідного обміну), молекулярно-генетичні (поліморфізм C677Т MTHFR, С786Т eNOS), морфологічні, патофізіологічні (моделювання гіпергомоцистеїнемії), статистичні методи. Статистичний аналіз проводили за допомогою пакету прикладних програм "MS Excel XP" та "Statistica SPSS 10.0 for Windows" (ліцензійний № 305147890). На основі комплексного клініко-експериментального дослідження зроблено теоретичне обгрунтування особливостей розвитку та перебігу, консервативного та хірургічного лікування розладів репаративного остеогенезу при гіпергомоцистеїнемії та асоційованих з нею метаболічних, судинних і генетичних чинниках. Вперше досліджено вплив гіпергомоцистеїнемії, її поєднання з інгібуванням синтезу оксиду азоту та корекції засобом з гіпогомоцистеїнемічною дією на біометричні, біохімічні, морфологічні параметри кістково-м'язової системи та периферичних судин в експерименті. На моделі перелому досліджена роль гіпергомоцистеїнемії та асоційованих з нею метаболічних і судинних порушень як можливих чинників дисрепарації довгих кісток. Вперше в Україні досліджена поширеність генетичного поліморфізму генів ферментів обміну гомоцистеїну і оксиду азоту - метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR C677T) та ендотеліальної синтази оксиду азоту (eNOS T786C) у практично здорових, осіб з консолідованими переломами та хибними суглобами довгих кісток. Оцінено їх зв'язок з рівнем гомоцистеїну, маркерів запалення, ліпідів, дисфункцією ендотелію. Встановлена частота гіпергомоцистеїнемії, дисліпідемій, маркерів запалення (С-реактивного білку, інтерлейкіну-6) та ендотеліальної дисфункції у осіб з консолідованими переломами та хибними суглобами з неідентифікованими чинниками розладів репаративного остеогенезу. Виявлені особливості метаболізму кісткової тканини за вмістом маркерів кістово-хрящової деструкції (піридиноліну, оксипроліну, СОМР, ГАГ), біосинтезу (СІСР, остеокальцину), регулятора кістково-хрящового метаболізму (ТФР-?1), частоти остеопенічного синдрому та остеопорозу у осіб з консолідованими переломами і хибними суглобами довгих кісток та визначено їх зв'язок з рівнем гомоцистеїну, маркерами запалення, дисфункцією ендотелію судин, генетичним поліморфізмом по C677Т MTHFR та С786Т eNOS. Виділені метаболічні та молекулярно-генетичні предиктори порушення репаративного остеогенезу та формування хибних суглобів довгих кісток, визначені найбільш прогностично несприятливі їх поєднання. Експериментально та клінічно обгрунтовані підходи до профілактики розладів репаративного остеогенезу засобами з гіпогомоцистеїнемічною дією та донорами оксиду азоту. Поглиблене вивчення процесу регенерації кісткової тканини при хибних суглобах на фоні гіпергомоцистеїнемії і асоційованих станів в експерименті та клініці дозволило створити систему лікувально-реабілітаційних заходів для покращення результатів лікування. Розроблені рекомендації до хірургічного лікування хибних суглобів довгих кісток на фоні гіпергомоцистеїнемії та асоційованих з нею генетичних, судинних та метаболічних порушень. Результати роботи є підгрунттям для впровадження принципів персоніфікованої травматології і дозволяють прогнозувати перебіг репаративного остеогенезу та обрати тактику лікування його розладів залежно від молекулярно-генетичних і метаболічних чинників. Результати досліджень дають можливість цілеспрямованого впливу на процеси регенерації для оптимізації лікувального процесу. Результати дослідження впроваджено у практичну діяльність 32 лікувально-профілактичних закладів Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської Сумської, Тернопільської, Чернігівської областей, м. Севастополя. Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі ортопедії та травматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України, на кафедрі медико-соціальної експертизи і реабілітації ДЗ "Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України", в клінічній практиці ортопедо-травматологічного відділення Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України, відділення травматології та ортопедії Українського науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України.Травматологія та ортопедія.

Файли

Схожі дисертації