Загородний М. І. Метаболічні препарати в лікуванні артеріальної гіпертензії (клініко-експериментальне дослідження)

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0514U000713

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.11 - Кардіологія

29-10-2014

Спеціалізована вчена рада

Д.17.600.02

Анотація

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення наукової проблеми з фармакотерапії АГ, дано клініко-патогенетичне обґрунтування доцільності застосування метаболічної терапії разом з антигіпертензивними засобами з метою підвищення ефективності лікування даного захворювання. Комбінація препаратів тіотриазоліну з лізиноприлом та індапамідом або карведилолом з індапамідом призводить до формування більш фізіологічного типу добового профілю АГ. За умов одночасного застосування лізиноприлу також тіотриазоліну у хворих з АГ ІІ ст. більш виражено нормалізуються маса міокарда лівого шлуночка та індекс маси міокарда лівого шлуночка. Карведилол при сумісному застосуванні з тіотриазоліном хворим з АГ ІІ ст. ефективніше впливає на добовий систолічний та діастолічний тиск порівняно із застосуванням тільки карведилолу або базової терапії. У хворих на АГ ІІ ст. сумісне застосування тіотриазоліну з карведилолом зумовило більш виражений нормалізуючий вплив на гіпертрофію лівого шлуночка, товщину міжшлуночкової перегородки, товщину задньої стінки лівого шлуночка, відносну товщину стінок лівого шлуночка, масу міокарда лівого шлуночка порівняно з призначенням тільки карведилолу або базової терапії. За сумісного застосування тіотриазоліну з карведилолом спостерігається більш виражена нормалізація часу ізоволюметричного розслаблення лівого шлуночка та часу уповільненого раннього діастолічного потоку, а також ендотелій-залежна й ендотелій-незалежна вазодилятація судин та швидкість кровотоку в плечовій артерії у хворих на АГ. Тіотриазолін, кверцетин, лізиноприл, карведилол підвищують резистентність мембран еритроцитів до гіпотонічного лізису і нормалізують їхню проникність у щурів із САГ. Сумісне застосування антигіпертензивних і метаболічних препаратів виявляє більш виражену дію на ці показники. Карведилол і тіотриазолін нормалізують порушений обмін жирних кислот. Карведилол, кверцетин, тіотриазолін та поєднане застосування карведилолу з даними метаболічними препаратами проявляє нормалізуючий вплив на кількісну щільність ядер кардіоміоцитів та концентрацію РНК у ядрах серцевого м'яза. Лізиноприл, карведилол, кверцетин і тіотриазолін сприяють певній нормалізації гістологічних та гістохімічних показників. Дослідження з квантово-фармакологічних властивостей тіотриазоліну обумовили синтез 2-х оригінальних хімічних сполук.

Файли

Схожі дисертації

0524U000129

Рековець Оксана Леонідівна

Клініко-патогенетичне обгрунтування індивідуалізованих діагностичних підходів та лікувальних програм при резистентній артеріальній гіпертензії

0523U100016

Масловський Валентин Юрійович

Прогностичне значення різних клініко-інструментальних маркерів і варіантів базової терапії для оцінки якості життя і характеру перебігу інфаркту міокарда без елевації сегменту ST

0421U103208

Ковбаснюк Юрій Васильович

Структурно-функціональний стан міокарда та особливості плазмового гемостазу в пацієнтів з фібриляцією передсердь і різним індексом маси тіла

0821U101742

Танська Ольга Олександрівна

Критерії відбору пацієнтів для включення в лист очікування на трансплантацію серця

0821U101115

Кутя Інна Миколаївна

Патогенетичне та прогностичне значення васкулоендотеліального фактора росту–А при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегменту ST