Шитик Л. В. Явища синхронної перехідності в синтаксичній системі української літературної мови.

Дисертацію присвячено дослідженню синхронної перехідності синтаксичних одиниць в українській літературній мові. Обгрунтовано концептуальні засади вивчення синхронної перехідності; удосконалено поняттєво-термінологійний апарат для номінації перехідних лінгвоутворень. Розроблено методику лінгвістичного аналізу синкретичних одиниць; з'ясовано чинники породження синкретизму в системі складного речення. Створено кількаплощинну модель синхронної перехідності синтаксичних одиниць. Проаналізовано перехідні утворення, що репрезентують внутрішньоранговий спільнокатегорійний синкретизм у сфері складного речення (синкретичні складнопідрідні, складносурядні, безсполучникові складні речення та складні речення із взаємозалежними частинами). Запропоновано типологію явищ внутрішньорангової різнокатегорійної перехідності (складні речення, перехідні між сурядністю і підрядністю, та синкретичні безсполучниково-сполучникові речення); аргументовано синкретизм конструкцій з однорідною супідрядністю. Окреслено структурно-семантичні та функційні особливості різнорагнових синкретичних одиниць - перехідних утворень між простим і складним реченнями; умотивовано синкретичний статус способів передавання чужої мови.