Об'єкт: порушення репаративного остеогенезу, які виникають внаслідок діафізарних переломів кінцівок. Мета: підвищити ефективність лікування пацієнтів з тривалим незрощенням переломів і дефектами кісткової тканини шляхом впровадження клітинно-тканинних технологій, розроблених на підставі встановлених у ході клініко-експериментальних досліджень нових даних про клітинні механізми порушення формування кісткової мозолі й механізми впливу мезенхімальних стромальних клітин на репаративний остеогенез. Методи: клінічні, експериментальні, гістоморфологічні, біотехнологічні, імуноцитохімічні, імуноферментні, інструментальні (рентгенографія, томографія) і статистичні. Уперше на підставі ретроспективного аналізу встановлено взаємозв'язок строків загоєння діафізарних переломів нижніх кінцівок з енергією травмуючого агента. Уперше в експерименті вивчено стан клітинних джерел остеорепарації у разі низько- і високоенергетичних травм. Уперше на підставі експериментальних досліджень описано клітинні механізми порушення остеорепаративних процесів при високоенергетичній травмі. Уперше в експерименті in vitro вивчено морфологію, низку мембранних рецепторів, секрецію цитокінів, лужної фосфатази й остеопонтину в некомітованих і комітованих остеогенним шляхом мезенхімальних стромальних клітин людини. Уперше в експерименті проведено гістоморфологічне вивчення ділянки незрощення перелому після трансплантації культивованих мезенхімальних стромальних клітин. Уперше в експерименті in vitro вивчено індуктивні властивості клітинних носіїв на основі колагенового гелю, гідроксилапатиту й кісткових ксено- та алоімплантатів. Уперше в експерименті in vitro вивчено вплив клітин періосту на мезенхімальні стромальні клітини у процесі їхнього спільного культивування. Встановлено, що в процесі спільного культивування клітини періосту чинять на мезенхімальні стромальні клітини остеогенну індукцію. Уперше теоретично обґрунтовано концепцію, відповідно до якої в комплексному лікуванні порушення репаративного остеогенезу необхідно використовувати клітинно-тканинні технології. Отримані в процесі досліджень дані сприяють розумінню механізму порушень репаративного остеогенезу на клітинному рівні, дозволяють зрозуміти, яким чином трансплантовані мезенхімальні стромальні клітини сприяють відновленню порушених процесів остеорепарації та служать доповненням до теоретичних знань у цій сфері. Розроблена й запатентована технологія біологічного остеогенного диференціювання мезенхімальних стромальних клітин in vitro (патент України №15689) дає змогу одержати остеогенно спрямовану клітинну культуру, що зберігає свою проліферативну активність і здатна інтегрувати в тканину реципієнтного ложа. Розроблена й запатентована технологія створення тривимірного остеопрогеніторного трансплантата (патент України №15680) дозволяє одержати в умовах in vitro необхідну кількість трансплантата, який за своєю морфологією нагадує кісткову тканину й може розглядатися як альтернатива кісткового аутотрансплантата. Розроблена технологія трансплантації аутологічних мезенхімальних стромальних клітин дає змогу визначити оптимальний спосіб трансплантації клітин залежно від наявної кісткової патології, створити умови для васкуляризації і приживлення трансплантованих клітин, відновлення репаративного остеогенезу й/або формування нової кісткової тканини (дозвіл Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України на виготовлення клітинних/тканинних трансплантатів, код 04.2008). Результати дослідження впроваджено в практичну роботу Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України та "Державної установи Інститут невідкладної та відновної хірургії ім. В.К.Гусака НАМН України". Травматологія та ортопедія
