Прилипко І. Л. Ідейно-художні домінанти прози про духовенство в українській літературі ХІХ - початку ХХІ століть.

У дисертації розкриті особливості зображення духовенства та церковно-релігійних реалій у прозі українських письменників ХІХ - початку ХХІ ст. Вперше на матеріалі значного текстового масиву комплексно проаналізовано художні принципи моделювання образів духовних діячів у контексті літературних, історичних, суспільно-політичних та церковно-релігійних тенденцій. Із залученням хронологічно-стильового принципу окреслено образні, ідейно-тематичні, жанрово-стильові домінанти прози про духовенство як особливої художньої складової літературного процесу. З'ясовано специфіку зображення священнослужителів та церковно-релігійних проблем у творах різних стильових спрямувань (романтизм, реалізм, модернізм, "соцреалізм" та ін.), простежено генезу та характер критично-викривальної, сатиричної рецепції духовенства, розкрито роль автобіографічних аспектів у моделюванні образів священнослужителів, досліджено художні домінанти зображення духовенства в історичній прозі, висвітлено особливості репрезентації церкви та її діячів у літературі, що творилася в умовах тоталітарного режиму, окреслено тенденції художньої рецепції духовенства у творах сучасних письменників, акцентовано на зумовленості особливостей зображення священнослужителів еволюцією художніх систем, світоглядними, автобіографічними чинниками, стильовими і жанровими принципами, історичними та соціокультурними обставинами.