Крутько Є. М. Оптимізація заходів профілактики та методів інтенсивної терапії поліорганної дисфункції у постраждалих з політравмою тяжкого ступеню.

У дисертації теоретично обгрунтовано та представлено нове вирішення питань профілактики та інтенсивної терапії постраждалих з політравмою тяжкого ступеня шляхом впровадження запропонованих способів лікування, спрямованих на зменшення кількості ускладнень і зниження летальності. На основі вивчення клініко-патогенетичних аспектів синдрому поліорганної дисфункції встановлено, що питома вага його при надходженні в клініку становить 92%, у структурі політравми. При політравмі тяжкого ступеня, ускладненій розвитком синдрому поліорганної дисфункції, післятравматичні ускладнення були виявлені у 92,8% постраждалих. Найбільш ефективним методом анестезії у даної категорії постраждалих є ТВА з ШВЛ комбінована з регіонарними методами анестезії тому, що в більшій мірі забезпечувала стабільність гемодинаміки в 2,5 рази. Гіперглікемія знижувалася в 1,2 рази, рівень лактатемії знизився на 17%. Стан тяжкості за APACHE III зменшувався на 6,6%. У післяопераційному періоді багаторівневе знеболення найбільш ефективно тому, що зменшує больовий синдром на 1,2 бали за шкалою ВАШ в перші 10 - 12 годин після операції і складає 3,8 бали, на 1 добу - на 1,8 балів. Застосування ШВЛ в протективному режимі дозволило знизити піковий тиск з 35 см Н2О до 26 см Н2О, частота пневмоній знизилась з 84% до 23%. Тривалість респіраторної підтримки знизилася в 1,2 рази, ступінь пошкодження легенів за шкалою LIS знизилася з 2,5 балів до 0,5 балів. Летальність постраждалих знизилася з 20,5% до 17,9%, тобто в 1,2 рази. Використання методу гемофільтрації і гепатотропної терапії з використанням препарату L - орнітин, L - аспартат виявилось ефективним у постраждалих з тяжкою політравмою тому, що дозволило знизити рівень токсемії з 38,8% до 33,5%. Комплексне використання і впровадження запропонованих методів профілактики та інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою, ускладненою синдромом поліорганної дисфункції, дозволило знизити летальність в 1,9 рази, а ймовірність розвитку синдрому поліорганної дисфункції - в 1,7 рази.