Об’ект – проблемні кредити у банківській діяльності. Мета – розвиток теоретико-методологічних засад, розроблення науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо управління проблемними кредитами банків в Україні. Методи – наукової абстракції, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, діалектичний метод пізнання, метод еволюційної теорії, статистичних спостережень, порівняння, групування, статистичні методи збирання та обробки інформації, метод системно-структурного аналізу, формалізації, економіко-математичного моделювання, розрахунково-конструктивний, абстрактно-логічний. Результати – оновлення концепції управління проблемними кредитами банку та напрацювання науково-практичних рекомендацій щодо підвищення результативності управління проблемними кредитами банку. Новизна – розроблено теоретико-методологічні підходи щодо внутрішньобанківського моніторингу якості кредитного портфеля та процесів повернення проблемних кредитів, спрямовані на мінімізацію банківських ризиків; обґрунтовано необхідність впровадження фундаментальних принципів при організації діяльності внутрішньобанківського колекшену; розроблено науково-методичні підходи до розрахунку коефіцієнту прострочених кредитів з використанням моделі «DPD credit ranging»; удосконалено методичний підхід до оцінки ефективності заходів щодо проблемних кредитів банку шляхом визначення показника перевищення обсягів стягнених платежів відносно початкової суми кредитної угоди; визначення понять «можливість реструктуризації проблемної заборгованості» та «необхідність реструктуризації»; підходи до класифікації внутрішніх та зовнішніх проблем підрозділів стягнення проблемних кредитів банківських установ; класифікацію проблемних кредитів у частині їх регулювання; отримали подальший розвиток визначення термінів: «проблемний кредит» – з огляду на виокремлення обставин та факторів, які призводять до несвоєчасного та неповного повернення кредитної заборгованості; «реструктуризація проблемного кредиту» – за рахунок її характеристик як нормативно-керованому комплексі заходів банківської установи з врегулювання кредитної заборгованості; модель оцінки якості кредитного портфеля банку, що дає можливість отримати кількісні, та якісні його характеристики; науково-методичні підходи до побудови багаторівневої мотиваційної програми стимулювання співробітників вертикалі колекшену у процесах повернення проблемних кредитів. Упроваджено у практичну діяльність Центру наукових досліджень НБУ, ПАТ «Український інноваційний банк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ АБ «Столичний», ПАТ «АКБ «КонКорд», ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Сфера використання – діяльність банків на етапі встановлення відносин зі своїми клієнтами, колекторськими компаніями, судовими та правовими органами, а також представниками фінансових та кредитних інституцій.
