Дьячок Н. В. Універбація в російській мові: структурно-семантичний та ономасіологічний опис

Об'єкт: універби російської мови як вербальні реалізації номінатем типу "словосполучення + еліптичний універб". Мета: визначення номінативного статусу й розроблення моделей структурного й ономасіологічного опису універбів російської мови, що виникли як вербальні еквіваленти словосполучень і тому функціонально й семантично їм тотожні. Методи: описовий, структурний, методики дистрибутивного аналізу, аналізу словникових дефініцій, ономасіологічного аналізу, трансформаційного й компонентного аналізу, прийом формалізації. Наукова новизна: уперше явища виникнення універбів у результаті трансформації словосполучень у слова без зміни значення трактуються як процеси творення універбалізаційних дублетів цих словосполучень без порушення актуальної тотожності номінативних одиниць, до складу яких вони входять; уперше здійснено комплексний структурно-семантичний та ономасіологічний опис універбів, моделювання процесів універбалізації, номіналізації, лексикалізації, лексичної універбації (деривації), квазіунівербації для вербальних модифікацій номінатем типу "словосполучення + еліптичний універб" і одноструктурних одиниць. Практичне значення: результати дослідження можуть використовуватися у вишівських курсах лексикології, стилістики, курсах, присвячених проблемам синхронного й діахронічного словотвору, теорії номінації. Поданий у додатку матеріал є базою для створення словника універбів російської мови.