Костів С. Я. Післяопераційні венозні тромбози в басейні нижньої порожнистої вени – профілактика, діагностика, лікування.

Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів оперативних втручань у плановій та ургентній хірургії шляхом розпрацювання методів оцінки розвитку і профілактики післяопераційного тромбоемболізму з врахуванням ступеня вираженості хірургічного стресу. Проведено об’єктивізацію груп ризику розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень шляхом визначення ступеня вираженості хірургічного стресу. Частота розвитку післяопераційних венозних тромбозів знаходиться в прямопропорційній залежності від ступеня хірургічного стресу. Пацієнти з неспецифічною дисплазією сполучної тканини відносяться до хворих з високим ризиком розвитку венозного тромбозу. Оперативне втручання супроводжується наростанням гіперкоагуляції в інтраопераційному та ранньому післяопераційному періодах на фоні депресії фібринолітичної ланки гемостазу, що було основою розробки нового способу тромбопрофілактики. Із 107 спостережень післяопераційного венозного тромбозу у 29 хворих діагностовано емболонебезпечний тромбоз, що вимагав ургентного втручання. Запропонований удосконалений спосіб тромбопрофілактики та діагностично-лікувальний алгоритм дозволив зменшити розвиток післяопераційного тромбозу у хворих із плановою хірургічною патологією у 2,08 рази, а у хворих з ургентною хірургічною патологією – у 1,95 рази.