Лобода А. М. Рання діагностика та прогнозування ураження нирок у новонароджених, що перенесли асфіксію

Робота присвячена створенню концептуального підходу до ранньої діагностики та прогнозування розвитку ураження нирок у новонароджених із асфіксією шляхом визначення клінічних ризиків, рівня сучасних біомаркерів, змін кристалографічного, цитокінового та ферментного профілю, впливу токсичних мікроелементів та порушення макроелементного балансу. Клініко-анамнестичними ризиками порушення функції нирок у доношених новонароджених є дистрес плода, дихальні розлади, оцінка за шкалою Апгар на 1-й та 5-й хвилинах. Ранніми неінвазивними маркерами ураження нирок слід вважати вміст у сечі ІЛ-18 >25 пкг/мл, ГГТП >47 нмоль/(сек*л) та Са >0,8 ммоль/л. Найбільшими ризиками ураження нирок є зростання сироваткових рівнів цистатину С >2600 нг/мл, НСЕ >56,2 нг/мл, ФНП >8,5 пкг/мл, ІЛ-10 >10 пкг/мл, ГГТП >120 нмоль/(сек*л) та Pb >0,200 мкмоль/л. Інтенсивна терапія новонароджених із асфіксією має базуватися на нефропротективних засадах. Для ранньої діагностики ураження нирок із порушенням їх функції у новонароджених дітей із асфіксією доцільно застосовувати запропоновану систему послідовного мультимаркерного прогнозування.