Об'єкт дослідження - ураження нирок при системних васкулітах (СВ); мета - поліпшити якість діагностики та прогнозування перебігу уражень нирок у хворих на СВ, встановити нові ланки патогенезу захворювань; методи - клінічні, інструментальні, біохімічні, імунологічні, імуноферментні, іммуноблотінговий, біофізичний, фізико-хімічні, морфологічні, гігієнічні, статистичні; новизна та результати - уперше доведено спільність і відмінності ознак ураження нирок при аортоартеріїті Такаясу, васкуліті Шенлайна-Геноха, кріоглобулінемічному васкуліті, мікроскопічному поліангіїті, гранулематозі з поліангіїтом Вегенера і вузликовому поліартеріїті за клініко-лабораторними, сонографічними та морфологічними даними; встановлено взаємозв'язок розвитку окремих проявів нефропатії та темпів її прогресування з екстраренальними складовими захворювань; вперше виявлено клініко-патогенетичний зв'язок із вмістом в крові антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл і з іншими факторами імунітету (вмістом фібриногену, імуноглобулінів A, G, M, циркулюючих імунних комплексів, ревматоїдного фактору, антитіл до ДНК та кардіоліпіну); вперше визначено вплив структурних ознак ушкоджень клубочків, канальців, строми і судин за результатами світлової та імунофлюоресцентної мікроскопії нефробіоптатів на біохімічні й фізико-хімічні показники сечі (рівні протеїнурії, фібронектинурії, 2-мікроглобулінурії, креатинінурії, уреаурії, урикурії та нітритурії, значення поверхневих натягу та релаксації, модуля в'язкоеластичності); уперше доведено взаємозв'язки ендотеліальної функції судин з адсорбційно-реологічними властивостями крові при СВ, роль вмісту в крові хворих ендотеліну-1, тромбоксану-А2, гомоцистеїну, простацикліну, нітритів, циклічного гуанозинмонофосфату і рівнів об'ємної в'язкості крові, поверхневих в'язкості, пружності, натягу, релаксації, модуля в'язкоеластичності у клініко-патогенетичних побудовах захворювань, в тому числі нефропатії; вперше доведено залежність розвитку і особливостей перебігу уражень нирок у хворих на СВ від екологічних чинників забруднення повітря, яке вдихується, аміаком, бензопіреном, сірководнем, фенолом, діоксидами, питної води токсичними і есенціальними мікроелементами, нітратами, сульфатами, фосфатами і хлоридами; на підставі клініко-лабораторних, інструментальних і морфологічних методів дослідження виокремлено прогностичні чинники перебігу СВ в цілому та нефропатії зокрема, розроблено критерії, що дозволяють оцінювати темпи прогресування ниркової патології й покращувати якість діагностики уражень нирок і її окремих ознак у хворих на СВ; впроваджено - в практику КЗ "Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2", ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України"", ревматологічних відділень КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня", клініної лікарні "Феофанія" ДУС (м. Київ), Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, Закарпатської обласної клінічної лікарні імені А. Новака, Львівської обласної клінічної лікарні, Підволочиської комунальної центральної районної лікарні, ДНУ "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" ДУС, НДСЛ "ОХМАТДИТ", а також у педагогічний процес Донецького національного медичного університету МОЗ України, ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України", ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України"; галузь використання - лікувально-діагностичний процес ревматологічних, терапевтичних, нефрологічних відділень, науковий і педагогічний процеси кафедр терапевтичного профілю медичних навчальних закладів.
