Чуприна Г. М. Розсіяний склероз: клініко-патогенетичні характеристики та терапевтичні підходи з урахуванням коморбідності

Дисертаційна робота присвячена дослідженню клінічних, нейрофізіологічних, нейровізуалізаційних, нейропсихологічних, імунопатологічних проявів розсіяного склерозу на тлі коморбідної патології, оцінці комплексного лікування. Визначено клініко-неврологічні особливості перебігу розсіяного склерозу з урахуванням коморбідної патології, взаємозв'язок з частотою загострень, типом перебігу та ступенем інвалідизації при розсіяному склерозі . Досліджені та проаналізовані провідні фактори ризику розвитку розсіяного склерозу та їх вплив на загострення і прогресування захворювання. Встановлені особливості психоемоційних розладів та порушень сну на підставі аналізу в групах різної клінічної активності розсіяного склерозу в аспекті коморбідності та вплив виявлених розладів на якість життя. Виявлено особливості розвитку розсіяного склерозу в умовах коморбідної патології на основі аналізу змін співвідношень магнітно-резонансно томографічних ознак активності процесу та різних типів захворювання. Встановлено взаємозв'язок різних типів перебігу розсіяного склерозу у зв'язку з коморбідністю і особливостей дисфункції серединно-стовбурових структур головного мозку за даними електроенцефалографії. На підставі вивчення соматосенсорних викликаних потенціалів виявлені субклінічні форми порушення проведення сигналів, збільшення значення латентностей потенціалу сомато-сенсорної кори, погіршення проведення від нижніх відділів головного мозку до кори і у шийних відділах спинного мозку у разі прогресуючого перебігу розсіяного склерозу на тлі коморбідності. Доведено взаємозв'язок частоти загострень та збільшення патологічних змін за даними електронейроміографії зі зростанням аксонального типу ураження периферичної нервової системи і зменшенням частоти демієлінізуючого типу при появі коморбідності у хворих на розсіяний склероз . На підставі досліджуваних факторів створена патогенетична модель характеру впливу коморбідності на перебіг розсіяного склерозу з урахуванням прогностичних ознак для клінічних, психоемоційних, нейрофізіологічних та нейровізуалізаційних показників, що дозволяє індивідуально оцінювати ризик розвитку та прогресування розсіяного склерозу . Показано ефективність та проведено порівняльний аналіз застосування комплексного (медикаментозного та немедикаментозного) лікування, доведено зменшення частоти загострень та вплив на перебіг захворювання при розсіяному склерозі з урахуванням коморбідної патології та ґетерогенності клініко-неврологічних та психоемоційних розладів, клінічних, нейропсихологічних, нейровізуалізаційних, нейроімунологічних ознак активності захворювання.