Грижак І. Г. Токсоплазмова інфекція у ВІЛ-інфікованих осіб: особливості перебігу, діагностики, оптимізація лікування

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0518U000053

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.13 - Інфекційні хвороби

31-01-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 58.601.02

Анотація

У дисертації розроблено концепцію ведення осіб з ВІЛ-асоційованою токсоплазмовою інфекцією на популяційному, диспансерному та стаціонарному рівнях медичного обслуговування. Розроблена система додаткових комплексних показників оцінки епідемії ВІЛ-інфекції та роботи центрів профілактики і боротьби зі СНІДом на регіональному рівні і на їх основі з’ясована кількість уперше виявлених ВІЛ-інфікованих осіб у звітному році, всіх виявлених ВІЛ-інфікованих осіб, які проживають в області, розрахована умовна річна інтенсивність епідемії, перехід ВІЛ-інфікованих у стадію СНІДу, летальність ВІЛ-інфікованих, комплексний бал епідемії, похибку диспансеризації, повноту охоплення диспансеризацією, охоплення антиретровірусною терапією в період 2005-2015 рр. Вивчено вплив антиретровірусної терапії на запобігання захворюваності на СНІД та, зокрема, церебральний токсоплазмоз у популяції ВІЛ-інфікованих осіб у 2008-2015 рр. Вивчено поширеність токсоплазмової інвазії серед ВІЛ-інфікованих осіб та її вплив на результати антиретровірусної терапії. Встановлено абсолютний додатковий, відносний, додатковий популяційний ризик і додаткову частку популяційного ризику виникнення токсоплазмозу мозку серед ВІЛ-інфікованих осіб. Доповнено концепцію про комплексну імунопатологію у ВІЛ-інфікованих осіб, спричинену токсоплазмами та встановлено імунологічні предиктори розвитку токсоплазмозного енцефаліту. Застосовано імунотропну терапію препаратом дріжджової рибонуклеїнової кислоти для підвищення рівня СD4+Т-лімфоцитів і усунення ризику розвитку токсоплазмозного енцефаліту. Розроблено алгоритм діагностики різних клінічних форм токсоплазмозу у ВІЛ-інфікованих осіб залежно від ступеня імунодефіциту, серологічного профілю протитоксоплазмових антитіл і клінічної симптоматики. Запропоновано спосіб підвищення ефективності діагностики церебрального токсоплазмозу у хворих на СНІД на основі даних томографічної нейровізуалізації, визначення рівня протитоксоплазмового IgG у крові та в спинномозковій рідині. Обґрунтовано необхідність застосування імуноглобулінів людини для синергічного посилення хіміотерапевтичних засобів у лікуванні хворих на церебральну та не-СНІД-індикаторну форми токсоплазмозу, вивчена їх ефективність.

Файли

Схожі дисертації