Мисюра К. В. Надлишкова маса тіла і ожиріння: популяційні, клінічні та гормональні особливості, механізми формування метаболічних ускладнень

На підставі проведеного комплексного дослідження механізмів формування кластеру гормонально-метаболічних та гемодинамічних порушень у осіб із надлишковою масою тіла та ожирінням – представників української популяції – запропоновано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми, а саме, поглиблення сучасного уявлення стосовно ролі жирової тканини (адипокінового дисбалансу) та модулюючого впливу екстраадипоцитарних гормональних порушень у розвитку метаболічних ускладнень, як основи коморбідних патологій у осіб даної категорії. Об’єкт дослідження:ожиріння та надлишкова маса тіла, їх метаболічні ускладнення. Мета дослідження – на основі визначення механізмів формування метаболічних порушень у осіб із надлишковою масою тіла та ожирінням обґрунтувати концепцію їх профілактики; шляхом встановлення комплексу популяційних, клінічних, гормональних, метаболічних особливостей розвитку даних станів у міського населення розробити стратегію та алгоритм їх ранньої діагностики. Методи: загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні, інструментальні, статистичні. Біоімпедансний аналіз складу та рідинних секторів тіла – моніторний комплекс «КМ-АР-01 Діамант» (ЗАО «Діамант»); реографічний спосіб реєстрації змін артеріальної системи – інтегральна реографія тіла – комп’ютерний реоаналізатор «Діамант-Р» (ЗАО «Діамант»). В роботі для представників української популяції визначені порогові значення накопичення в організмі жирової тканини, які асоціюються із ступенем абдомінального ожиріння та обумовлюють розвиток запальних процесів, інсулінорезистентності, атерогенноїдисліпідемії; діагностично значущі рівні фракталкіну, кластеріну, васпіну та оментіну у циркуляції щодо розвитку інсулінорезистентності різного ступеня. Встановлено прогностичні критерії розвитку і прогресування кластеру метаболічних та гемодинамічних порушень у осіб із надлишком маси тіла різного ступеня; обгрунтовано концепцію стратегії їх профілактики. Результати досліджень впроваджено у практичну роботу лікарів-ендокринологів, лікарів загальної практики – сімейної медицини в медичних закладах Дніпра, Івано-Франківська, Кропивницького, Краматорська, Миколаєва, Сєверодонецька, Харкова. Теоретичні положення і практичні рекомендації використовуються в лекційному курсі, на семінарських та практичних заняттях у Івано-Франківському медичному університеті, Львівському ім. Данила Галицького та Харківському Національних медичних університетах.