Дисертація присвячена вирішенню важливої та складної наукової проблеми обґрунтування теоретичних, методологічних, методичних та практичних засад управління інноваційно-інвестиційним розвитком аграрних підприємств. В дисертації досліджено генезис понятійно-категоріального апарату досліджень інноваційно-інвестиційного розвитку суб’єктів економічних відносин. Визначено особливості імплементації моделі інноваційно-інвестиційного розвитку суб’єктами аграрного виробництва. Обґрунтовано організаційно-економічний механізм управління інноваційно-інвестиційним розвитком аграрних підприємств. Ідентифіковано наукові підходи до оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств. Окреслено методологію вибору критеріїв результативності інноваційної діяльності аграрних підприємств. Виконано оцінку рівня інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектора економіки. Визначено структурно-динамічні тенденції динаміки залучення інвестиційних ресурсів вітчизняними аграрними підприємствами. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки економічної ефективності впровадження інновацій аграрними підприємствами. Ідентифіковано пріоритетні напрями інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних підприємств. Окреслено типологію та характеристики стратегій інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних підприємств. Розроблено процедури мобілізації інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрних підприємств. Визначено інструментарій активізації залучення інвестицій в інноваційний розвиток аграрних підприємств. Ідентифіковано напрями, шляхи та процедури змін в структурах управління аграрними підприємствами для забезпечення керованості інноваційно-інвестиційних процесів. Обґрунтовано архітектуру та функціональне навантаження елементів системи управління інноваційно-інвестиційним розвитком. Окреслено особливості управління імплементацією стратегій інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних підприємств. Обґрунтовано концепцію побудови організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційним розвитком аграрних підприємств на основі декомпозиції механізму інноваційно-інвестиційного розвитку з виділенням організаційної та економічної складових впливу керуючої системи, представленої інтересами власників, керуючих компаній (в об’єднаннях холдингового типу) та менеджменту аграрних підприємств на об’єкт управління, тобто інвестиційний процес, пов’язаних з імплементацією виробничих, управлінських та комерційно-збутових інновацій. Визначено методологічний підхід щодо ідентифікації пріоритетного критерію при оцінці ефективності впровадження інновацій в залежності від їх спрямованості до сфер виробництва, збуту чи управління, потреби в інвестиційних ресурсах, а також ступеня стійкості конкурентних переваг, які створюються за рахунок імплементації того чи іншого інноваційного рішення. Окреслено закономірність взаємозв’язку причин та наслідків реалізації стратегій інноваційно-інвестиційного розвитку з процесами організаційних змін в структурах управління аграрних підприємств, яка полягає у визначенні переліку ситуацій, за яких підприємство вдається до ускладнення існуючої структури управління, її модернізації або активізації участі в процесах агропромислової інтеграції, з подальшою ідентифікацією шляхів та інструментальних процедур здійснення вказаних змін для забезпечення керованості інноваційно-інвестиційних процесів; Удосконалено методичний підхід до оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу аграрного підприємства, як сукупності можливостей впровадження інновацій та залучення для цього інвестицій з внутрішніх та зовнішніх джерел з урахуванням товарного та галузевого напряму спеціалізації, розмірів підприємства та масштабів виробництва, характеристик майбутніх конкурентних переваг. Запропоновано методичний підхід до оцінки економічної ефективності впровадження інновацій аграрними підприємствами, який ґрунтується на часовій теорії грошей, поряд з чим враховує обмеження реалізації створюваних при впровадженні інновацій конкурентних переваг на цільових ринках з недосконалими конкурентними структурами, а також в умовах участі аграрних підприємства в інтеграційних процесах. Виконано ідентифікацію напрямів інноваційного розвитку аграрних підприємств шляхом систематизації їх в групи технологічних, технічних, біологічних, комерційно-збутових та соціально-економічних, а також розгляду їх складових та елементів через призму потреби в інвестиційних ресурсах та їх окупності. Запропоновано типологію стратегій інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних підприємств шляхом доповнення існуючих систем критеріїв об’єктної орієнтації інвестицій, їх обсягу та інтенсивності інвестиційного процесу, функціональними критеріями відношення інвестицій до створення конкурентних переваг та їх значимості для підвищення економічної ефективності діяльності аграрних підприємств.
