У роботі висвітлено результати проведених упродовж 2012–2017 рр. комплексних досліджень щодо вивчення теоретичних та практичних аспектів формування фітоценозів багаторічних біоенергетичних культур.
Проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних учених з особливостей вирощування енергетичних культур в Україні та за кордоном. Висвітлено процеси забур’янення насаджень верби енергетичної та методи контролю. Наводяться праці щодо особливостей контролю бур’янів у насадженнях міскантусу.
Встановлено, що в насадженнях міскантусу гігантського видове різноманіття бур’янів охоплювало 34 види, з них із класу Однодольні – Liliopsida – 5 видів і класу Дводольні – Magnoliopsida – 29 видів. А от у насадженнях верби енергетичної були представлені 6 видів класу Однодольні і 30 видів класу Дводольні.
Наведено результати вивчення особливостей формування біологічного потенціалу біоенергетичних культур. Подано дані районування міскантусу гігантського та верби енергетичної в основних агрокліматичних зонах України.
Встановлено, що у насадженнях міскантусу гігантського найбільша кількість бур’янів була в період від другої декади травня до першої декади червня. А от на насадженнях верби енергетичної найбільше сходів з’являлося від першої декади травня до першої декади липня. Відповідно у насадженнях міскантусу гігантського накопичувалося 2906 г/м2, а в насадженнях верби енергетичної – 3548,3 г/м2 сирої маси бур’янів.
Найбільшу насіннєву продуктивність у насадженнях міскантусу гігантського мали щириця звичайна – 332 тис. шт./рослину, лобода біла – 67,1 тис., осот рожевий – 24,0 тис., осот жовтий – 21,0 тис., паслін чорний –19,8 тис., гірчиця польова – 15,4 тис. шт./рослину. А от на насадженнях верби енергетичної − рослини блекоти чорної – 404,5 тис. шт./рослину, лободи білої – 92,1 тис., пасльону чорного – 29,4 тис., осоту рожевого – 23,2 тис., гірчиці польової – 17,1 тис., гірчаку шорсткого – 9,0 тис., мишію сизого – 5,2 тис. шт./рослину.
Величина поглинання бур’янами в процесі їх вегетації в насадженнях міскантусу гігантського сполук мінерального живлення становила: N –102,9 кг/га, P2O5 – 65,7 кг/га, K2O – 114,4 кг/га. Застосування систем механічного захисту знижували обсяги поглинання сполук мінерального живлення бур’янами: N – від 4,4 до 6,4 раза; Р2О5 від 4,3 до 6,1 раза; К2О від 4,4 до 6,4 раза. Обсяги поглинання бур’янами сполук мінерального живлення в насадженнях верби енергетичної в результаті проведення захисних заходів зменшувалися: cполук азоту (N) від 127 до 45 кг/га, або на 64,6 %; сполук фосфору (Р2О5) від 87 до 32 кг/га, або на 63,2 %; сполук калію (К2О) від 142 кг/га до 50 кг/га, або на 64,8 %.
Для закладання плантацій міскантусу гігантського кращим як з економічного, так і енергетичного погляду був варіант застосування для захисту насаджень від бур’янів гербіциду МайсТер Пауер, який забезпечував рівень умовно чистого прибутку 28,7 тис. грн/га, вихід енергії 436,7 ГДж/га та коефіцієнт енергетичної ефективності 9,18.
Насадження верби енергетичної, де в перший рік проводили висаджування спеціально підготовлених живців із застосуванням гербіциду ґрунтової дії Стомп, забезпечували вищі показники економічної ефективності й умовно чистий прибуток був 29,7 тис. грн/га, збір енергії – 399,9 ГДж/га. А от максимальний збір енергії з урожаєм був у насадженнях верби енергетичної, які в перший рік вегетації були вкриті шаром подрібненої соломи пшениці озимої (мульчі) завтовшки 12–15 см.
Ключові слова: міскантус гігантський, верба енергетична, бур’яни, ґрунтові гербіциди, по сходові гербіциди, мульчування, міжрядні культивації.
