Ліхоносова Г. С. Методологія регулювання соціально-економічного відторгнення на підприємствах

Узагальнено теоретичні аспекти виникнення та поширення феномену соціально-економічного відторгнення на підприємствах. Обґрунтовано сутність процесу регулювання соціально-економічного відторгнення на підприємствах. Охарактеризовано рівні, класифікаційні ознаки, категорії та методи вимірювання соціально-економічного відторгнення на підприємствах. Розроблено проблемно-діагностичну модель розвитку інформаційно-інноваційної активності персоналу підприємств через інтерпретацію взаємодії обмежених інваріантів ресурсів і розвитку персоналу. Розроблено концепцію регулювання соціально-економічного відторгнення на підприємствах. Ідентифіковано необхідність ініціації поширення на підприємстві методології раціонального егоїзму в контексті нівелювання соціально-економічного відторгнення підприємства. Як інструменти соціально-економічного залучення на підприємстві запропоновано створення відповідних ситуаційних зон всередині підприємства. Наведено відображення параметрів діяльності підприємства крізь призму простору та часу, що дає можливість інтерпретувати фізико-синергетичні властивості підприємства. Розроблено причинно-наслідкову модель виникнення відторгнення персоналу підприємств. Проведено моделювання простору соціально-економічного відторгнення підприємств. Систематизовано ефект синергізму на підприємствах і його дію в ракурсі соціально-економічного відторгнення. Розроблено режими моніторингу регулювання соціально-економічного відторгнення на підприємствах. Обґрунтовано застосування стратагемного підходу до регулювання соціально-економічного відторгнення на підприємствах, який передбачає розгляд ситуації відторгнення апріорі крізь призму конфлікту. Запропоновано критерії діагностування пріоритетності обрання напряму регулювання соціально-економічного відторгнення на підприємствах.