Об’єкт: вибухові переломи та переломи тіл хребців із дистракцією та ротацією грудного та поперекового відділів хребта. Мета: покращити результати лікування пацієнтів із високоенергетичними переломами тіл хребців грудного та поперекового відділів хребта шляхом експериментально-клінічного обґрунтування концепції раціонального лікування на підставі визначення залишкової фіксованості хребтового рухового сегмента, функціонального стану хребта і хребтового каналу. Методи: клінічний, рентгенологічний, комп’ютерно-томографічний, магнітно-резонансне дослідження, біомеханічний, математичне й експериментальне моделювання, гістологічний, статистичний. Уперше на підставі біомеханічних і клінічних досліджень встановлено закономірності деформування хребта в разі переломів тіл хребців грудного і поперекового відділів за умов різного обсягу руйнування анатомічних структур. Доведено наявність залишкової фіксованості та залишкової деформації хребта, згідно з якими встановлено основні типи кіфотичної деформації (пружно-пластична, контрольовано-пластична і неконтрольовано-пластична), які визначають тактику лікування. Уперше на підставі розроблених біомеханічних фізичної та математичних моделей вибухового перелому та перелому тіла хребця з дистракцією та ротацією обґрунтовано механічну ефективність транспедикулярних конструкцій із різною кількістю фіксованих хребтових рухових сегментів. Встановлено, що максимальні напруження в транспедикулярних конструкціях виникають у стрижнях на рівні кріплення верхніх і нижніх гвинтів. На математичній моделі визначено зниження напруження у зруйнованих хребцевих рухових сегментах зі збільшенням кількості фіксованих хребців. Доведено, що введення гвинта в зламаний хребець знижує напруження в стрижнях близько 20 %. Встановлено, що використання міжхребцевої опори призводить до зменшення напруження в задніх відділах хребта та металевої конструкції. Уперше в експерименті на тваринах доведено можливість оптимізації регенерації тіл хребців після травматичних ушкоджень шляхом введення збагаченого тромбоцитами фібрину. Клінічно доведено, що утворення наявність фібрин-кров’яного згустку на місці переднього підзв’язкового крововиливу сприяє формуванню кісткової тканини по передньому контуру тіла хребця, що покращує опороспроможність хребта. На підставі ретроспективного аналізу результатів лікування пацієнтів із вибуховими переломами і переломами з дистракцією та ротацією визначено, що відновлення просвіту хребтового каналу переважно відбувається завдяки ремоделюванню хребтового каналу і лише 10 % - завдяки лігаментотаксису. Доведено, що пацієнти з частковою неврологічною симптоматикою типів В, С, D за шкалою ASIA, у разі хірургічного лікування можуть мати сприятливий результат. У результаті аналізу функціонального стану хребта встановлено, що найефективнішим методом корекції залишкової деформації хребта є метод довговажільної фіксації - восьмигвинтова фіксація (на два хребця вище та на два нижче зони ушкодження) з міжхребцевою опорою або без неї. Методи коротковажільної фіксації - комбінований бісегментарний передньо-задній задній спондилодез на 360° та бісегментарна шестигвинтова фіксація – можуть бути використаними в лікуванні неповних або повних вибухових переломів тіл хребців. Уперше експериментально-клінічно обґрунтовано та розроблено концепцію лікування пацієнтів із вибуховими переломами та переломами тіл хребців з дистракцією та ротацією за принципом залишкової фіксованості хребта. Розроблено алгоритм лікування вибухових переломів і переломів тіл хребців із дистракцією та ротацією з урахуванням залишкової фіксованості хребта, а саме неушкоджених анатомічних структур та їхнього впливу на розвиток деформації, яка дає змогу вибрати ефективний метод лікування цієї категорії пацієнтів, покращити його результати та якість життя хворого. Розроблена робоча класифікація переломів тіл хребців, яка ґрунтується на принципі залишкової фіксованості хребта, а саме на ознаках деформації хребта та хребтового каналу, та дає змогу визначити критерії використання транспедикулярних конструкцій, протяжності спондилодезу, необхідність використання міжтілової опори та кісткової пластики. Розроблений спосіб (патент № 12028 Україна) та композит (патент № 119623 Україна) для реконструктивно-відновлюваного лікування вибухових переломів тіл хребців сприятимуть оптимізації перебігу процесу регенерації та покращенню опороспроможності хребта. Результати дослідження впроваджено в науковий процес кафедри травматології та ортопедії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України та клінічну практику ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України", Військово-медичного клінічного центра Північного регіону МО України, КНП "Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова" Харківської міськради. Травматологія та ортопедія.
