Пахольчук О. П. Диференційований підхід до діагностики, лікування та профілактики харчової гіперчутливості у дітей

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0519U000266

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.10 - Педіатрія

17-04-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 17.600.02

Запорізький державний медичний університет

Анотація

У дисертаційній роботі представлено розв’язання актуальної проблеми сучасної педіатрії щодо удосконалення діагностики, лікування та профілактики харчової гіперчутливості (ХГ) у дітей на підставі розробки та наукового обґрунтування програми диференційованої діагностики, шляхом вивчення факторів ризику, патогенетичних механізмів, особливостей клінічного перебігу захворювання. Обстежено 424 пацієнтів (вік 26,28 [12,00; 54,25] місяців, серед них хлопчиків – 210 (49 %), дівчаток – 214 (51 %)) та додатково 217 практично здорових дітей віком від 6 до 18 років. Визначено особливості клінічного перебігу, морфології шкірних елементів, стану шкірного та мукозального бар’єрів. Виявлено мутації 2282del4 та R501X гену FLG у гетерозиготному стані (Wt/2282del4 та Wt/ R501X) у 9,34 % пацієнтів. Доведено поетапні зміни активації транскрипційних факторів атопії у системі JAK-STAT (STAT-6, GATA-3 FOXP-3) із віком у дітей із симптомами ХГ на шкірі. Встановлено фенотипи ХГ, що має прояви на шкірі (ранній, транзиторний фенотип, персистуючий, пізній (неімунний)) і клініко-морфологічні фенотипи: дрібнопапульозний «кореподібний» та папульозно-вузлуватий, що є доцільним для правильної верифікації симптомів, виявлення причинних факторів та прогнозування перебігу захворювання. Виділені основні патогенетично-обґрунтовані послідовні етапи діагностики ХГ. Доведено, що ранньою ознакою епігенетичної активації генів атопії Тh2 є порушення проникності слизової кишківника, а зниження рівня вологості шкіри – рання ознака активації диференціювання Тh2. Запропонована комплексна терапія із включенням засобів фармакологічної корекції епідермальної дисфункції та ад’ювантів для формування оральної толерантності, а саме використання емолієнтів у кратності 6-8 раз на день та препаратів Bacillus внутрішньо дозволяє досягнути більш тривалої ремісії та меншої частоти загострень, порівняно із стандартною терапією. Доведено, що результати корекції мукозального та епідермального бар’єрів залежать від результатів прик-тесту, рівня IL-2 та TLR-4 у крові, лактулози у сечі.

Файли

Схожі дисертації

0524U000114

Никитюк Світлана Олексіївна

Лайм-бореліоз у дітей: клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості, діагностика, лікування і реабілітаційні заходи

0524U000105

Завгородня Наталя Юріївна

Екзогенні та ендогенні фактори ризику метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки у дітей: критерії ранньої діагностики та прогнозування

0523U100241

Мозирська Олена Вікторівна

Атопічний дерматит у дітей з поліморфізмами генів рецепторів розпізнавання патерну: клінічний перебіг, лікування та прогноз в залежності від профілю сенсибілізації

0523U100134

Сарапук Ірина Мирославівна

Неонатальний інтегральний нейро-розвитковий догляд для передчасно народжених дітей: передумови, складові, їх патогенетичні механізми, ранні та віддалені наслідки

0823U100499

Титуса Андрій Васильович

Субклінічний дефіцит кальцію у дітей раннього шкільного віку: шляхи формування та корекції