Сохань А. В. Менінгіти та менінгоенцефаліти: рання діагностика уражень клітин ЦНС, оцінка стану гематоенцефалічного бар’єру та метаболічних розладів

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики гострих менінгітів і менінгоенцефалітів бактеріальної та вірусної етіології шляхом визначення критеріїв ранньої діагностики ураження ЦНС на підставі комплексного оцінювання порушень функції гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ), метаболічних та ендокринних розладів і рівнів нейроспецифічних маркерів у цереброспінальній рідині (ЦСР) хворих. Для вирішення поставлених у роботі завдань проводилися крос-секційні, ретроспективні, контрольовані когортні дослідження. Проаналізовано дані 809 хворих на гострі менінгіти (М) та менінгоенцефаліти (МЕ) і проведене поглиблене комплексне дослідження 203 осіб. У рамках дослідження усім пацієнтам на першу та 10–12-ту добу лікування проводився аналіз вмісту у ЦСР хворих лактату, ЛДГ, креатинкінази, кислої фосфатази, холінестерази, альбуміну, ТТГ, Т3, вТ3, Т4, вТ4, АКТГ, альдостерону, кортизолу, NSE, S-100, GFAP, MBP, BDNF. Проведений аналіз захворюваності, етіологічної структури та летальності гострих менінгітів і менінгоенцефалітів в м. Харків та Харківській області. Доповнено дані щодо патогенезу уражень клітин ЦНС на підставі комплексного аналізу впливу гіпоксичних та метаболічних порушень, змін проникності ГЕБ та вираженість клінічних симптомів М/МЕ. Зміни вмісту досліджених показників є більш вираженими у хворих на МЕ, особливо у групах хворих на бактеріальні МЕ. Доповнено дані щодо змін проникності ГЕБ у напрямку з крові до ЦСР на підставі аналізу вмісту альбуміну та тиреоїдних і гіпофізарно-надниркових гормонів у ЦСР хворих на М/МЕ. Доповнено дані щодо впливу гіпоксичних та метаболічних порушень, змін проникності ГЕБ на ураження різних клітин головного мозку, вираженість та тривалість клінічних симптомів гострих бактеріальних та вірусних М/МЕ. На підставі змін рівнів нейроспецифічних маркерів у ЦСР підтверджено наявність ураження зрілих нейронів, гліальних клітин, астроцитів та мієлінових клітин, як при менінгоенцефаліті, так і при менінгіті. Доведено, що ураження нейронів, гліальних клітин та мієлінових клітин більш виражене у хворих на менінгоенцефаліт порівняно з менінгітом. Визначено вплив рівня BDNF у ЦСР на тривалість вогнищевих неврологічних симптомів. За результатами досліджених показників порушення функції ГЕБ, ендокринних та метаболічних розладів, вмісту нейроспецифічних маркерів доповнено схему патогенезу уражень клітин ЦНС під час гострих М/МЕ.