Кучерявченко В. В. Механізми розвитку та інтенсивна терапія ускладнень травматичної хвороби у хворих з підвищеним індексом маси тіла.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0519U001230

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.30 - Анестезіологія та інтенсивна терапія

26-11-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.02

Анотація

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що пов'язана з уточненням механізмів формування порушень кровообігу, обмінних процесів, гемостазу, імунної та ендокринної систем у хворих з політравмою на фоні зумовленої під впливом підвищеного індексу маси тіла специфічної відповіді на травму. В основі даного дослідження лежить аналіз результатів комплексного клініко-інструментального і лабораторного динамічного вивчення гемодинамічних, біохімічних, ендокринних, гемостатичних, імунних показників, а також маркерів СЗВ у 268 хворих з ПІМТ з політравмою терміном від 1-ї доби до 1 року з моменту отримання травми. Вперше на підставі комплексного проспективного клініко-лабораторного дослідження і сучасного методологічного підхода - математичного моделювання - систематизовані типи порушень гомеостазу, що виникають у хворих з ПІМТ з політравмою при ТХ. У відповідності з ними запропоновані диференціально-діагностичні програми-алгоритми, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання, можливість виникнення гемодинамічних, інфекційних, тромбогеморагічних ускладнень ТХ, що адаптовані до її строків і складаються із оптимального набору діагностичних тестів. Була проведена оцінка ефективності запропонованих способів лікування в процесі когортного проспективного рандомізованого првтого відкритого клінічного дослідження у 120 хворих з травматичною хворобою з ПІМТ 30,0 - 39,9 (ожиріння ІІ-ІІІ ступеня). На підставі отриманих даних стосовно механізмів розвитку ускладнень травматичної хвороби у хворих з ПІМТ був розроблений алгоритм інтенсивної терапії як додаток до стандартного протоколу лікуваня пацієнтів з політравмою. Його застосування сприяло зменшенню загального відсотку гемодинамічних ускладнень в 3,4 рази, тромбогеморагічних - в 4 рази, імуно-запальних - в 3,5 рази.

Схожі дисертації