Гуда Б. Б. Високодиференційований рак щитоподібної залози: молекулярно-біологічні та клінічні аспекти, оптимізація хірургічного лікування та післяопераційної реабілітації пацієнтів

Об’єкт дослідження: диференційований рак щитоподібної залози (ЩЗ). Мета дослідження: визначити молекулярно-біологічні особливості клітин високодиференційованих карцином ЩЗ, їх клінічні та онкологічні характеристики, вплив на перебіг захворювання та зміни в тактиці лікування в залежності від терміну після аварії на ЧАЕС, прогностичні чинники папілярних та фолікулярних карцином; обґрунтувати та удосконалити методи хірургічного лікування із мінімального доступу та оптимізувати протокол радіойод-діагностики та лікування. Методи дослідження та апаратура: загальні клінічні, гормональні, імуноферментні, радіологічні, молекулярно-біологічні, математичні та статистичні; спектрофотометр «Nanodrop», термоциклер «GeneAmp PCR System 2720», ампліфікатор «GeneTech». Теоретичні і практичні результати: результати досліджень є важливими для подальшого з’ясування механізмів канцерогенезу, чинників, що обумовлюють прогресію злоякісного росту у ЩЗ, а також впливають на перебіг і прогноз хвороби, розробки та удосконалення методів лікування хворих з диференційованими тиреоїдними карциномами. Запропоновані та апробовані зміни до протоколу проведення радіойод-терапії за умов короткотривалої відміни тиреоїдних гормонів, що дозволяють у більшості пацієнтів з папілярними карциномами (ПК) категорії рТІ-Т2NOMO обмежитися лише проведенням радіойод-діагностики, що значно зменшує радіоактивне навантаження на хворих, прискорює процес реабілітації пацієнтів після радіойодного сканування. Новизна: встановлено, що різниця у характері поширеності карцином з різними характеристиками серед хворих залежить від віку пацієнтів на момент оперативного втручання. Доведено, що основним чинником, який має суттєве значення для характеристик папілярних карцином, є розмір пухлини, а також стать і вік пацієнтів. Вперше встановлено, що на модуляцію вмісту тропного гормону у крові хворих можуть впливати також патологічні зміни у позапухлинній тканині, які супроводжують пухлину. Вперше показано, що в тканині ПК щитоподібної залози на тлі суттєвого підвищення інтенсивності проліферації і відсутності змін інтенсивності апоптозу, експресія та активація ключових кіназ проліферативних сигнальних шляхів RAS/RAF/MEK/ERK і PI3K/Akt – ERK1/2 і Akt1 – пригнічені. Ступінь впровадження: результати виконаної роботи впроваджені в лікувальний процесс клініки ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» та медичних закладів України, отримано 2 патенти України. Галузі використання: ендокринологія.