У дисертації наведено результати вивчення особливостей екстер’єрного типу молочної худоби вітчизняних порід у взаємозв’язку з їх продуктивністю, тривалістю та ефективністю довічного використання, співвідносним розвитком лінійних ознак з визначенням популяційно-генетичних параметрів. Проведено комплексне визначення селекційно-генетичних аспектів формування скотарства України на сучасному етапі удосконалення українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід.
Досліджено особливості формування молочної продуктивність корів спеціалізованих молочних порід, визначено ступінь впливу генотипових факторів на її реалізацію. Проведена оцінка особливостей екстер’єру корів за промірами та індексами будови тіла у динаміці лактацій; вивчено мінливість ознак будови тіла та продуктивності корів різних екстер’єрно-конституціональних типів. Досліджено особливості екстер’єрного типу корів, оцінених за методикою лінійної класифікації. Встановлено ступінь впливу лінійних ознак екстер’єру на розвиток молочної продуктивності корів-первісток українських молочних порід. Досліджено ступінь успадковуваності та вплив спадкових чинників на екстер’єрний тип корів.
Проведена оцінка показників довголіття та довічної продуктивності корів українських молочних порід в аспекті впливу генетичних та паратипових чинників. Проведений аналіз впливу оцінки лінійних ознак типу на тривалість життя корів.
Оцінка потомства генеалогічних формувань підтвердила вплив лінійної належності на рівень молочної продуктивності корів досліджуваних порід. Встановлено, що у стадах з розведення української чорно-рябої молочної породи кращими були лінії Iнгансе 343514, Валiанта 1650414, Старбака 352790 та П.Ф.А. Чіфа 1427381, української червоно-рябої молочної породи – Елевейшна 1491007.
Доведено залежність молочної продуктивності помісних корів від умовної частки спадковості голштинської породи. Різниця на користь тварин зі спадковістю голштина 87,6-100 % у порівнянні з групами первісток з нижчою кровністю становила 263-2429 кг (українська чорно-ряба молочна порода) та 451-1336 кг (українська червоно-ряба молочна).
Одержані коефіцієнти сили впливу паратипових чинників свідчать про вплив на величину надою корів-первісток року народження та отелення. З генотипових факторів найсуттєвіший вплив на величину надою та вміст жиру в молоці має племінна цінність батьків корів.
Оцінка тварин різних екстер’єрно-конституціональних типів встановила, що корови-первістки лептосомного типу мали достовірно вищий надій на 537 кг (українська чорно-ряба молочна) та 472 кг (українська червоно-ряба молочна), ніж ровесниці ейрисомного.
Встановлено існування додатної кореляції між надоєм корів-первісток та груповими і описовими ознаками лінійної класифікації. Успадковуваність групових ознак екстер’єру варіює в межах від h2=0,242 до h2=0,356. Сила впливу племінної цінності батька у загальній частці мінливості лінійних ознак становила 37,1-41,8%, умовної кровності голштинської породи матері – 24,9-31,5, лінії батька – 3,4-29,5.
Показники продуктивного довголіття корів вітчизняних молочних порід свідчать про спадковий вплив умовної кровності голштинської породи, генеалогічних формувань та індивідуальної спадковості бугаїв-плідників на їхню мінливість.
Виявлено залежність показників тривалості використання та довічної продуктивності від паратипових чинників. Вплив року народження на тривалість життя корів становив 24,4%, господарського використання – 21,7%, лактування – 13,1%, надій на один день господарського використання – 36,7% та лактування – 22,6%. Встановлено співвідносну залежність між оцінкою описових ознак екстер’єру та тривалістю життя корів.
Ключові слова: порода, лінія, надій, екстер’єр, лінійна оцінка типу, тривалість продуктивного використання, довічна продуктивність, підбір, генотип, мінливість, кореляція, успадковуваність, сила впливу.
