У дисертації виконано цілісний системний порівняльно-педагогічний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи в США і Великій Британії. Простежено ґенезу педагогічної освіти в досліджуваних країнах, виділено основні періоди та етапи її розвитку. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку педагогічної освіти в досліджуваних країнах (глобалізація, транснаціоналізація, інтернаціоналізація, диджиталізація, диверсифікація, децентралізація, гуманізація, інституціоналізація, неперервність освіти, випереджувальна модернізація освіти), що актуалізують соціальну потребу в ефективних учителях початкової школи нової генерації та зумовлюють необхідність модернізації професійної підготовки в контексті реалій сучасної школи.
Схарактеризовано системи підготовки майбутніх учителів початкової школи в США і Великій Британії, виявлено спільні та відмінні риcи. Підсумовано, що успішному реформуванню систем підготовки майбутніх учителів початкової школи в досліджуваних країнах сприяють: освітні стандарти, які регламентують зміст і рівень досягнень дітей, зміст та рівень підготовки вчителів початкової школи, якість освітніх програм; мережа освітніх установ, серед яких важливе значення мають університети; органи управління вищою освітою; соціальне партнерство й громадські організації; фінансова підтримка на рівні уряду, штатів і територій; високий рівень менеджменту освіти.
Практична підготовка майбутніх учителів початкової школи в британському та американському досвіді вирізняється орієнтацією на потреби школи, диверсифікацією видів практики, зміцненням зв’язку навчання та майбутньої практичної професійної діяльності; наданням інформаційної, організаційної, методичної підтримки з боку наставників, тьюторів, менторів.
Проаналізовано сучасні моделі підвищення кваліфікації вчителів початкової освіти у Великій Британії та США, які спрямовані на полегшення процесу адаптації молодих учителів до професійної діяльності, поєднання теоретичних знань із щоденною професійною практикою, отримання нових знань, накопичення досвіду та вироблення власного стилю навчання молодших школярів, розвиток професійних компетентностей і професійно важливих якостей, кар’єрних можливостей та лідерських позицій, рефлексії, колегіальної освітньої практики тощо. Підвищення кваліфікації вчителів початкової школи передбачає різні форми (формальні, неформальні, інформальні) та режими навчання, упродовж яких проводять певну фіксацію (моніторинг) професійних досягнень на основі сертифікації.
На підставі порівняльного аналізу окреслено можливості використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду для обґрунтування перспективних напрямів розвитку системи підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні. Прогресивні ідеї американського і британського досвіду знайшли відображення у розробленому навчально-методичному комплексі.
