Дибкалюк С. В. Дегенеративно-дистрофічні ураження хребта з синдромом компресії хребтової артерії. Діагностика і лікування.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0520U100377

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.21 - Травматологія та ортопедія

26-06-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 64.607.01

Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України"

Анотація

Об’єкт: хворі з дегенеративно-дистрофічними ураженнями шийного відділу хребта і синдромом компресії хребтової артерії, обумовленим динамічною міогенною компресією хребтової артерії в ступінчасто-вертебральному трикутнику. Мета: покращення результатів лікування хворих на дегенеративно-дистрофічні ураження хребта за умов синдрому компресії хребтової артерії шляхом розроблення медичних технологій, що базуються на вивченні ланок патогенезу позиційної компресії хребтової артерії, створенні та впровадженні ефективних діагностичних і диференційованих етіопатогенетичних хірургічних методів лікування. Методи: клінічний; параклінічний; інструментальні неінвазивні; спіральна комп’ютерна томографія з ангіографією; ультразвукова допплерографія; математичний. Уперше визначено "ступінчасто-вертебральний канал", діаметр якого змінюється залежно від положення голови. Уперше у результаті вивчення напружено-деформованого стану на створеній скінченно-елементній моделі хребтової артерії доведено, що внаслідок дії зовнішніх зусиль стиснений перетин повертається по гвинтовій траєкторії на кут φ ≤ 200°. Уперше доведено, що в разі зменшення площі перетину хребтової артерії у 8 разів, унаслідок розрахованого максимального стиснення, перепад тиску на деформованій ділянці сягає 5 237 Па (39 мм.рт.ст.). Уперше проведені патогістологічні дослідження біопсійного матеріалу скелетних м’язів; доведено, що в ділянках максимального стиснення в матеріалах біопсії спостерігається щільна неоформлена сполучна тканина (66,7 % препаратів на рівні переходу сегмента V1 у сегмент V2; 47,1 % – на рівні поперечного відростка СVII; 37,3 % – в ділянці голівки І ребра; 27,5 % – в ділянці устя хребтової артерії та кріплення східчастих м’язів до І ребра). Доведено значущу залежність між клінікою вертебро-базилярних порушень і вираженістю шийно-плечового синдрому (І група – p = -0,82; ІІ група – p = -0,78; р < 0,05), а також між клінікою статико-динамічних порушень у шийному відділі хребта та порушенням функції верхньої кінцівки (І група – р = -0,79; ІІ група – р = -0,76; р < 0,05). Встановлений достовірний зв’язок між клінічним перебігом та позиційними змінами кровотоку внаслідок екстравазальної компресії в сегменті V1 (р = 0,84; mp = 0,008; р < 0,01). Доведено значуще послаблення кореляції клінічного перебігу дегенеративно-дистрофічних захворювань шийного відділу хребта. Обґрунтована ефективність мультифокальної декомпресії з кількістю відмінних і добрих результатів (89,3 ± 57) % (р < 0,05) через рік після втручання. Доведено ефективність хірургічного лікування у віддалений термін (3-5 років) за оцінкою якості життя за EUROQOL (1993) при t = 4,9 (р < 0,001). Розроблено математичну та графоаналітичну моделі, які відображають маловідомі ланки патогенезу позиційної компресії хребтової артерії, процес перетворення напружено-деформованого стану хребтової артерії в гідродинамічні коливання ньютонівської рідини. Описано топографо-анатомічне утворення "ступінчасто-вертебральний канал". Встановлено, що вертебро-міогенна тунельна компресія хребтової артерії в сегменті V1 носить позиційний характер, гістоморфологічною основою якої є фіброзні зміни поперечносмугастих м’язів. Доведено, що для діагностики синдрому компресії інформативним є ультразвукове дослідження сегментів хребтової артерії з використанням позиційних ортопедичних проб при достовірній ранговій кореляції гемо-динамічних змін та клініки ішемічних порушень. Розроблено показання та методики хірургічного лікування на основі клінічних доплерографічних і нейровізуалізивних патернів. Обґрунтована доцільність хірургічного лікування, що сприяє регресу клінічної симптоматики. Встановлено, що лікування хронічних ортопедичних захворювань, обумовлених виникненням патологічного рухового стереотипу є профілактикою розвинення та прогресування ішемічних порушень. У результаті проведеного дослідження встановлене поняття хірургічної патології хребтової артерії, успіх лікування якої залежить від диференційованого використання патогенетично-обґрунтованих декомпресійних оперативних втручань. Вироблений алгоритм прийняття рішення про доцільність хірургічного лікування дегенеративно-дистрофічних уражень хребта з синдромом компресії хребтової артерії. Результати дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри ортопедії і травматології № 1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, науково-дослідну і практичну роботу університетської клініки Київського національного університету імені Т.Г.Шевченко, у клінічну практику Чернігівської міської клінічної лікарні № 2, відділення ортопедії Київської міської клінічної лікарні № 8, Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь"; центрального госпіталю Військово-медичного управління СБУ; центральної поліклініки Військово-медичного управління СБУ; Оболонського підрозділу медичного центру "Український портал медичного обладнання". Травматологія та ортопедія.

Файли

Схожі дисертації