Клапків Ю. М. Формування ринку страхових послуг в Україні: концептуальні засади теорії та практики

Об’єкт – ринок страхових послуг як складова фінансового ринку та важливий компонент страхового сектору національної економіки. Мета – розробка нових підходів до обґрунтування теоретико-методологічних засад формування ринку страхових послуг, розвиток інституційних детермінант й обґрунтування прикладних домінант його функціонування та окреслення перспектив поступу. Методи – діалектичні; гносеологічні; логічні; історико-логічні; емпіричні (порівняння, економіко-статистичні, вимірювання, дескриптивний, табличний і графічний); методи кореляційно-регресійного аналізу, формалізації та моделювання; системно-функціональний та метод компаративістики. Новизна – розроблено теоретико-методологічні засади формування новітньої парадигми формування ринку страхових послуг в Україні на основі якої з’ясовано економічний зміст ринку страхових послуг, його необхідність, специфіку та інституційні елементи; сформовано комплексний науковий підхід до розкриття сутності страхового інтересу у страхуванні життя та майновому страхуванні як специфічного фінансового поняття; удосконалено визначення змісту страхової послуги як процесу, в результаті якого споживатиметься унікальний страховий продукт, ідентифікований за основними характеристиками певних видів страхування; удосконалено науково-методологічний підхід до визначення фінансового механізму функціонування ринку страхових послуг, котрий запропоновано розглядати як сукупність специфічних методів, інструментів і важелів, задіяних у страховій діяльності; удосконалено методи оцінювання ефективності трансформації процесу креації вартості страхової послуги із застосуванням технічних інновацій, котрі сприятимуть перерозподілу фінансових ресурсів у процесі формування страхових послуг і покращать діяльність страхової компанії; удосконалено категорійно-понятійний апарат дослідження процесу формування сучасного ринку страхових послуг через введення в науковий обіг термінів «страхова культура» та «страхова свідомість»; удосконалено науковий підхід до розуміння поняття «катастрофічний ризик» як імовірності виникнення стихійних лих, спричинених силами природи, діями чи бездіяльністю людей, що мають різкий і несподіваний характер, значну територію поширення або ознаки пандемії; набули подальшого розвитку наукова періодизація інститутогенезу страхування; методологічне підґрунтя новітнього напряму наукових досліджень щодо застосування технічно-інформаційних інновацій на ринку страхових послуг з урахуванням принципів процесного і системного підходів; поняття «інституціоналізація ринку страхових послуг» як процес організації та регулювання формальних і неформальних інститутів, котрі еволюціонували під впливом історичних передумов; науково-методологічний апарат оцінювання ефективності проведення емпіричного аналізу впливу технічних інновацій на фінансову діяльність страховика; наукові підходи до формування перспективних напрямів розвитку ринку страхових послуг в Україні шляхом виокремлення сприятливого середовища для запровадження та поширення нових видів і технологій страхування. Впроваджено у діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; ТОВ «КУА «ОТП Капітал»; Харківського союзу страховиків; Асоціації «Страховий бізнес»; Об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Тернопільської області «Файні Газди»; ПрАТ «Страхова компанія Престиж»; ТДВ «Міжнародна страхова компанія»; ТОВ Аудиторська фірма «Галичина-Аудитсервіс»; ТОВ «Інститут післядипломної освіти та бізнесу»; ГО «Інноваційна кооперативна асоціація»; Відділення аграрної економіки і продовольства Національної академії аграрних наук України та Тернопільського національного економічного університету. Сфера використання – Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Національний банк України.