Страфун О. С. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ З УШКОДЖЕННЯМИ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА ТА ЇХ НАСЛІДКАМИ

Дисертація присвячена підвищенню ефективності хірургічного лікування та реабілітації хворих з ушкодженнями ліктьового суглоба та їх наслідками, розробці діагностично-лікувальних алгоритмів, а також системи реабілітації та прогнозування. На підставі гістологічних досліджень встановлено, що поєднане застосування факторів стимуляції регенерації – збагаченої тромбоцитами плазми та концентрованого аспірату кісткового мозку – після травмування тканин ліктьового суглоба сприяє значному збільшенню (у 2,3 рази, p < 0,05) сумарної частоти розвитку екзостозів, кісткових регенератів та гетеротопічних осифікатів. На підставі біомеханічного моделювання визначено, що із збільшенням величини дефекту голівки променевої кістки на фоні пошкодження колатеральних зв'язок ліктьового суглоба відбувається пропорційне порушення стабільності ліктьового суглоба. При цьому пошкодження медіальної колатеральної зв’язки призводить до більш значного порушення стабільності ліктьового суглоба ніж пошкодження латеральної колатеральної зв’язки. На підставі клініко-інструментальних досліджень розроблена диференційована тактика лікування переломів голівки променевої кістки залежно від тяжкості ушкодження, наявної супутньої патології та віку пацієнта. Удосконалено активну хірургічну тактику при лікуванні тяжких вогнепальних поліструктурних ушкоджень в області ліктьового суглоба. Вперше описано підгострий перебіг вогнепального компартмент-синдрому. Розроблена система дозованої післяопераційної реабілітації з фіксацією кінцівки в досягнутих положеннях, яка дозволяє достовірно покращити об’єм активних згинально-розгинальних рухів у ліктьовому суглобі (р=0,001). Доведено, що вірогідність досягнення оптимального результату лікування при використанні дозованої рухової післяопераційної реабілітації утричі більша ніж в контрольній групі (OR = 3,29 (1,4 – 8,7)). Розроблена система прогнозування перебігу ушкоджень в області ліктьового суглоба дозволяє дискретно та комплексно оцінити дію негативних факторів, перш за все таких як: «жахлива тріада» «флотуючий лікоть», вивихи кісток передпліччя та наявність контрактур як найбільш дієвих причин, що значно зменшують реабілітаційний потенціал даного хворого. Кількісна система дії позитивних або негативних факторів дозволяє з високою вірогідністю (р=0,0001) прогнозувати перебіг лікувального процесу.