Лоскутов О. О. Диференційоване ендопротезування кульшового суглоба при диспластичному коксартрозі

Дисертаційне дослідження присвячено підвищенню ефективності лікування хворих на диспластичний коксартроз шляхом розробки та впровадження у виробництво й практику системи вітчизняних модульних ендопротезів кульшового суглоба, клініко-біомеханічного обґрунтування методик диференційованого ендопротезування та реабілітації хворих з означеною патологією. Шляхом математичного моделювання проведено порівняльну оцінку напружено-деформованого стану системи «кістка-конструктивні елементи ендопротеза» при використані різних видів розроблених чашок та ніжок ендопротеза при наявності сегментарних та центральних дефектів вертлюгової западини і стегнової кістки, що дало змогу розробити нові й удосконалити існуючі методики та обґрунтувати алгоритм диференційованого ендопротезування та реабілітації хворих на диспластичний коксартроз з урахуванням особливостей перебігу означеної патології. Розроблено, сертифіковано й впроваджено у виробництво систему модульних ендопротезів кульшового суглоба з різними варіантами ацетабулярних компонентів та ніжок ендопротеза. Проведено лікування 322 хворих на диспластичний коксартроз, котрим у 394 випадках виконано ендопротезування кульшового суглоба, в тому числі безцементне у 375 (95,2%) випадках, цементне − у 19 (4,8%). Різні види кісткової аутопластики застосовано в 312 (78,2%) випадках, зокрема в 136 (34,5%) виконано медіалізацію позиції чашки та котилопластику. Результати ендопротезування кульшового суглоба у хворих на диспластичний коксартроз в строки від 2 до 10 років досліджено за методикою W. Harris у 283 (87,9%) хворих і отримано: у 144 (50,9%) хворих відмінні результати, у 108 (38,2%) – добрі, у 29 (10,2%) – задовільні та у 2 (0,7%) − незадовільні результати.