Об’єкт дослідження: патологічні зміни стану сполучної тканини, обумовлелені гормональними порушеннями репродуктивної функціїї в особин чоловічої статі. Мета: визначити внесок порушень структурних елементів сполучної тканини в розвиток гормонозалежної патології репродуктивної системи як підґрунтя для удосконалення підходів до її корекції в особин чоловічої статі. Методи дослідження: фізіологічний, гістохімічний, гістологічний, ультрамікроскопічний, цитологічний, імуноферментний аналіз, статистичний. Апаратура: Ваги торсійні-ВТ-500, імуноферментний аналізатор “StatFax 2100”, камера Горяєва, електронний мікроскоп ЕМВ-100БР, мікроскоп Mikros 400, цифровий фотоапарат Nicon Col Pix 4500. Отримані результати обгрунтовують доцільність клінічних досліджень щодо використання засобів - стимуляторів регенерації сполучної тканини в андрології та репродуктивній ендокринології і дозволяють розширити спектр їх медичного застосування за андрогензалежних порушень сперматогенної функції сім’яників. Визначено вміст хондроїтинсульфатів у спермоплазмі та глікозаміногліканів у сім’яниках як маркерів метаболізму сполучної тканини в щурів самців на різних експериментальних моделях патології репродуктивної системи. Вперше визначено внесок порушення структурних елементів сполучної тканини як одної з маловідомих патогенетичних ланок репродуктопатій в особин чоловічої статі, шляхом експериментального моделювання андрогенодефіциту різного генезу в щурів самців. Розширено сучасне наукове уявлення щодо патогенетичних аспектів взаємозв'язку андрогензалежних чоловічих репродуктопатій із супутніми змінами стану сполучної тканини, що дозволило обгрунтувати корекцію цих порушень за застосування засобів, які впливають на метаболізм сполучної тканини та стан сперматогенезу. Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі репродуктивної ендокринології – експериментальному дослідженню внеску порушення структурних елементів сполучної тканини як провідної ланки в патогенетичному ланцюзі, що сприяє формуванню гормонозалежних репродуктопатій; а також теоретичному обгрунтованню доцільності застосування засобів, що ремодулюють сполучну тканину, для корекції порушень репродуктивної системи в особин чоловічої статі. Встановлено, що незалежно від експериментальної моделі гонадопатії (серотонінова, радіаційна, цитотоксична) у самців щурів на тлі андрогенодефіцитного стану відбувається порушення морфо-функціонального стану мітохондрій клітин сім'яників, пошкодження ядерної мембрани, зменшення вмісту тестостерону в крові та фруктози в сім’яних пухирцях; зниження концентрації та рухливості сперміїв та вмісту компонентів сполучної тканини: глікозаміногліканів у сім'яниках та хондроїтинсульфатів у спермоплазмі. Доведено, що за всіх варіантів експериментальних гонадопатій використання засобів, які позитивно впливають на структуру сполучної тканини (хондроїтину сульфат та Біоглобін-У), сприяє зменшенню дистрофічних і деструктивних процесів в мітохондріях клітин Лейдіга і Сертолі, суттєво покращує секрецію тестостерону та сперматогенез, відновлює вмісту глікозаміногліканів в сім'яниках та хондроїтинсульфатів у спермоплазмі, що є необхідною умовою для нормалізації інкреторної та сперматогенної функцій в умовах моделювання їх гіпофункції. Експериментально доведено, що в умовах моделювання хронічних простатитів засоби, що регенерують структуру сполучної тканини, попереджають деструктивні зміни ацинусів передміхурової залози, суттєво збільшують вміст глікозаміногліканів у сім'яних канальцях і міжканальцевій сполучній тканині експериментальних тварин, що сприяє відновленню андрогенного балансу та покращенню сперматоегенезу. На моделі доброякісної гіперплазії передміхурової залози доведено, що, використання препаратів, які позитивно впливають на структуру сполучної тканини, приводить до зниження запального процесу і вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів та посилення процесів регенерації передміхурової залози, до ремодуляції структури сполучної тканини за рахунок зменшення фіброзних інфільтратів у міжацинарній стромі, до відновлення стромальної та епітеліальної тканини. Позитивний вплив компоненту сполучної тканини – хондроїтину сульфату та його комбінації з Трибестаном на морфоструктуру сім'яників та передміхурової залози, інкреторну та сперматогенну функцію яєчок в експериментальних тварин з гонадопатіями та хронічним простатитом може бути основою для обгрунтування застосування засобів, що ремодулюють сполучну тканину, під час лікування тестикулярних та посттестикулярних варіантів патоспермій. Ступінь впровадження: 5 актів впровадження, 3 патенти. Сфера використання: біологія, ендокринологія, андрологія, фармакологія, навчальний процес.
