Власов О. О. Анестезіологічне забезпечення при оперативному лікуванні вроджених вад у дітей

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення однієї з основних проблем дитячої анестезіології та інтенсивної терапії – створення та впровадження сучасної діагностично-прогностичної концепції найбільш безпечної та ефективної моделі анестезіологічного забезпечення новонароджених і немовлят при оперативному лікуванні вроджених вад розвитку на підставі комплексного вивчення клініко-лабораторних, біохімічних, інструментальних показників, станів центральної, периферійної та мозкової гемодинаміки і рівня церебральної оксигенації. Предикторами ризиків смертельних випадків при комбінованих анестезіях були показники центральної, мозкової гемодинаміки та кисневого забезпечення дитини. При комбінації севофлюрану з реґіонарним знеболенням та фентанілом шанси летальних наслідків зростали в 7,8 рази при підвищеному rSO2 (Exp (β)= 7,800 [95% ДІ 3,105 – 8,475], р = 0,004;), в 2,03 рази - при збільшенні АТ діаст. (Exp (β)= 2,031 [95% ДІ 0,651 – 0,890], р = 0,040); при внутрішньовенній анестезії - зростали в 2,7 і 8,2 разів при низькому SpO2 до- та під час операції (Exp. (B) = 8,2[95% ДІ 3,26-20,548], p = 0,02); зменшувалися при відхиленні від норми rSO2 на болючому етапі операції не ˃ 20% (ВШ 0,833 [95% ДІ 0,748-0,928], р ≤ 0,001). Чутливість - 79,2%, специфічність – 84,8%. Нейропротективна спрямованість знеболення залежала від стабільності центральної та мозкової гемодинаміки, SpO2 та rSO2. Впровадження прогностичних моделей та алгоритму контролю вітальних показників у дітей з вродженими вадами дозволило зменшити в 2 рази частоту післяопераційних ускладнень і у 1,5 рази - показники післяопераційної та загальної летальності.