Жмурчук В. М. Клініко-патогенетичні особливості перебігу та прогноз бронхіальної астми у дітей на фоні дефіциту заліза

В результаті комплексного обстеження 227 дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) віком 6-17 років та 40 практично здорових дітей вперше отримані дані про негативний вплив дефіциту заліза на розвиток, ступінь тяжкості та рівень контролю бронхіальної астми у дітей. Встановлено діагностичне значення рівнів сироваткового заліза, загальної та латентної залізозв'язуючої здатності сироватки, рівня насичення трансферину залізом, феритину, розчинних рецепторів трансферину, відношення розчинних рецепторів трансферину до феритину у прогресуванні перебігу БА у дітей та їх вплив на функцію зовнішнього дихання. Вперше встановлено достовірно (р<0,05) нижчі показники функції зовнішнього дихання: форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ), об'єму форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1), Індексу Тіффно, пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШВ) в групі з дефіцитом заліза у порівнянні із нормальним вмістом заліза та дефіцитом заліза без анемії. Вперше отримані нові дані щодо підвищення ефективності прогнозування тяжкості перебігу і можливості контролю БА у дітей на основі визначення ролі окремих показників еритроцитарних індексів та показників обміну заліза. Вперше встановлено, що персистуючий тяжкий перебіг БА на тлі дефіциту заліза спостерігався в чотири рази частіше у порівнянні з дітьми, хворими на БА, із персистуючим легким та середньотяжким перебігом. У дітей, хворих на БА, рівні контролю захворювання співвідносились із ступенями дефіциту заліза. Так, у пацієнтів із дефіцитом заліза без анемії неконтрольований перебіг БА спостерігався в 4,8 рази частіше у порівнянні з дітьми, які мали нормальний вміст заліза. У пацієнтів із дефіцитом заліза в 100 % випадків спостерігався неконтрольований перебіг.