Актуальність представленого дослідження зумовлена значною поширеністю генералізованого пародонтиту серед осіб, які хворіють на ревматоїдний артрит та необхідністю підвищення ефективності його лікування, зокрема за рахунок удосконалення консервативної терапії.
Проведено експериментальне дослідження для вивчення змін у тканинах пародонта, що виникають на фоні ревматоїдного артриту та можливості їх корекції за допомогою гелю Квертгіал та імуномодулятора Імудон. Експеримент проводили на 40 лабораторних білих мишах-самцях восьмитижневого віку, у яких моделювали ревматоїдний артрит методом імунізації бичачим сироватковим альбуміном та пікрілхлоридом. В результаті експериментального дослідження в препаратах слизової оболонки ясен виявлено скупчення клітинного інфільтрату, пошкодження мікроциркуляторного русла, зміна стану сполучної тканини, поява переважно лімфоцитарних вогнищ, збільшення відносного обсягу плазмоцитів у 8,42 рази і лімфоцитів у 4,79 рази. Застосування запропонованої схеми терапії дозволяє більшити відносну щільності судин мікроциркуляторного русла в 1,6 рази, зменшити відносний об’єм грубої волокнистої сполучної тканини в 1,5 рази, зменшити склад клітинного інфільтрату в 4,21 рази, нормалізувати якісне співвідношення клітинних елементів, що можна розглядати як прояв ремісії ревматичного процесу в порожнині рота.
З метою підвищення ефективності лікування хронічного генералізованого пародонтиту у хворих на ревматоїдний артрит нами запропоновано застосування гелю Квертгіал та Імудона в складі комплексної терапії патології пародонта.
Для досягнення мети та задач дослідження відібрано 80 хворих на генералізований пародонтит ІІ ступеню хронічного перебігу на фоні суглобової форми ревматоїдного артриту віком 50 (9,28) років та проведено поглиблене клініко-лабораторне обстеження. До складу комплексної терапії пацієнтів групи 1 призначали імуномодулятора Імудон, групи 2 – Квертгіал, групи 3 – комбінацію цих препаратів. Групу 4 склали пацієнти, які отримували традиційну терапію хронічного генералізованого пародонтиту.
Папілярно-маргінально-альвеолярний індекс безпосередньо після лікування зменшився у групі 3 на 53,12 (54,76 – 51,48) відсотків, в той час, як у групі 4 зменшення сягало 41,4 (43,85 – 38,94) відсотків (р<0,001). Через 6 місяців після проведеного лікування показники даного індексу зменшились на 52,31 (54,45 – 50,18) та 35,42 (37,73 – 33,12) відповідно (р<0,001). Значне зниження пародонтального індексу безпосередньо після лікування реєструвалось у групі, де застосовували комплексну схему лікування – 2,20 (0,06) бали, що мало статистично значущі розбіжності порівняно з усіма іншими групами (р<0,05). Через півроку після проведеного лікування темпи зростання індексу були найбільші у групі з традиційною схемою лікування, а у групі з комплексним лікуванням зростання не було суттєвим (р>0,05). За результатами дисперсійного аналізу ANOVA повторних вимірів показника активності еластази ротової рідини у досліджуваних групах виявлено, що серед груп дослідження найбільш вдалою за впливом на даний маркер як в безпосередньому, так і у віддаленому періоді спостереження були групи з комплексною схемою лікування. Рівень лізоциму ротової рідини через 20 днів лікування підвищився найбільшою мірою у групі 3 (на 215,8% відносно початкового рівня), в той час як у групі з традиційним лікуванням показник зріс лише на 108,7%. Через 6 місяців після проведеного лікування групи, де застосовували Імудон, статистично значуще не розрізнялися за рівнем лізоциму ротової рідини (р>0,05), а показники в них були найбільшими порівняно з іншими групами (р<0,001). Зростання рівню sIg А ротової рідини через 20 днів лікування у пацієнтів групи 3 сягало 397,5 % (р<0,001), в той час як у групі з традиційною схемою лікування цей показник зріс лише на 77,2 % (р<0,001). Через 6 місяців після проведеного лікування залишилися його суттєві переваги порівняно з початковим рівнем (р<0,001) та найбільші значення у групі, в якій до складу комплексної терапії входила запропонована комбінація препаратів.
Аналіз залежності динаміки показників мікробіологічного дослідження від безпосередніх результатів комплексного лікування показав, що концентрації Саndida spp., Streptococcus sangius, Bacteroides fragilis, Escherichia сoli достовірно зменшувались найбільшою мірою на фоні комплексного лікування з застосуванням препаратів Імудон та Квертгіал на 92,1 %, 93,0 %, 44,4 %, 100 % відповідно (р<0,001).
Результати клінічної апробації дозволили нам рекомендувати запропонований комплекс препаратів для лікування хронічного генералізованого пародонтиту у хворих на ревматоїдний артрит в поєднанні зі стандартними лікувальними заходами для практичного застосування.
Отримані дані дослідження дали змогу нам запропонувати спосіб прогнозування довготривалого ефекту від лікування хронічного генералізованого пародонтиту у хворих на ревматоїдний артрит, захищений патентом України
на корисну модель.
