Васько М. Ю. Особливості терапевтичного лікування хронічного генералізованого пародонтиту ІІ ступеня тяжкості в залежності від добових біологічних ритмів людини

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U001749

Здобувач

Спеціальність

  • 221 - Стоматологія

Спеціалізована вчена рада

5412

Полтавський державний медичний університет

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання сучасної стоматології – клініко-лабораторного обґрунтування вибору оптимальної методики пародонтального лікування із застосуванням препарату із хроноособливостями. Мета роботи – підвищення ефективності лікування пацієнтів із проявами хронічного генералізованого пародонтиту ІІ ступеня тяжкості в залежності від добового типу працездатності. Середні показники гігієнічного індексу OHI-S серед пацієнтів ІІ, ІІІ та ІV груп відображали незадовільний рівень гігієни порожнини рота у порівнянні із контрольною групою із хорошим рівнем гігієни. Оцінка індексу РМА виявила середній ступінь тяжкості гінгівіту у ІІ, ІІІ та ІV групах та легкий ступінь гінгівіту у контрольній. Середні показники пародонтального індексу Рассела серед пацієнтів ІІ, ІІІ та ІV груп відповідали тяжкому ступеню патології пародонту, а у осіб контрольної групи - початковому ступеню патології пародонту. Показник кровоточивості ясен ВОР серед пацієнтів ІІ групи складав 0,266±0,009, серед пацієнтів ІІІ групи - 0,273±0,007, а досліджуваних ІV групи - 0,278±0,006. Пацієнти контрольної групи продемонстрували показник 0,031±0,003. Аналізуючи отримані результати, встановили, що середня глибина пародонтальних кишень у пацієнтів І групи складав 0,167±0,012 мм, у пацієнтів ІІ групи - 2,556±0,124 мм, серед пацієнтів ІІІ групи - 2,506±0,091 мм, а ІV групи - 2,354±0,09 мм. Середній показник втрати епітеліального прикріплення у пацієнтів І групи складав 0,187±0,015 мм, у пацієнтів ІІ групи - 2,632±0,131 мм, серед пацієнтів ІІІ групи - 2,616±0,103 мм, а серед пацієнтів ІV групи - 2,418±0,117 мм. У нашому досліджені отримали статистично значимі знижені значення фізичної та психічної шкали здоров’я. Отримані результати показали, що Per1 демонструє однакову ритмічну експресію, яка досягає максимуму рано вранці (о 07:00) і знижується ввечері, незалежно від хронотипу, віку та статі. Було встановлено вечірнє превалювання експресії Clock незалежно від віку та статі. Вечірня експресія Clock була вищою у осіб з вечірнім хронотипом, ніж з ранковим. Експресія Bmal1 показала максимальний рівень увечері (о 19:00) і поступове зниження до ранку (о 07:00), незалежно від хронотипу, статі та віку. Рівень експресії Cry1 виявився вищим о 19:00 серед всіх учасників, незалежно від хронотипу, статі та віку. Хронотип, стать і вік не виявили впливу на експресію Per1, Cry1 та Bmal1. Проаналізувавши отримані дані у дослідних групах, ми виявили, що показники експресії генів циркадного годинника Per1, Clock, Bmal1, Cry1 у різних групах не співпадають між собою, інколи мають хаотичний порядок та не піддаються закономірностям нормальної циркадної експресії генів, яку вивчали в багатьох дослідженнях. Можемо припустити, що такий розмах у показниках спричинений впливом десинхронозу на механізми циркадної регуляції у клітинах букального епітелію.

Публікації

Vasko MY, Tkachenko IM, Pavlenkova OV, Pysarenko OA. INTERRELATION OF BIOLOGICAL RHYTHMS AND CIRCADIAN HORMONES PRODUCEMENT AND THEIR IMPACT ON MEDICINE USAGE (2021) Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 74 (8), pp. 1970-1974.

Vasko M, Marchenko I, Shundryk M, Shlykova O, Tkachenko I, Kaidashev I. Influence of age, gender characteristics, chronotype on the expression of core clock genes Per1, Clock, Bmal1 and Cry1 in buccal epithelium (2022) Acta Biochimica Polonica, Oct 17; 69 (4), pp. 883-888.

Vasko M., Tkachenko I. (2023). Особливості взаємозв’язку захворювань тканин пародонту із соматичними захворюваннями (огляд літератури). Український стоматологічний альманах, (1), 6-11.

Схожі дисертації